Тренінг, на який ми не записувалися. Уроки війни
Без місяця рік, як українці живуть в модифікованій війною реальності.
Війна стала каталізатором усіх можливих змін: способу та темпоритму життя, правил ведення бізнесу, перегляду наративів та бачення світу. Трансформація, через яку ми всі зараз проходимо, – колосальна. А ціна навчання набагато дорожча за гроші. Мені це нагадує марафон, головний принцип якого – адаптуйся, або підеш на дно.
А оскільки в кожного з нас ( не маю жодного в цьому сумніву), великі плани на майбутнє, ми гриземо цю гірку науку. Відкриваючи та виховуючі в собі все нові якості. Отже, чому українців вчить війна?
Урок 1. Мобілізація ресурсу
Зібратися, проявити витривалість, рішучість та адаптивність у справах. Працювати “понад”. І так у всьому. Цю якість якнайкраще ілюструє бізнес.
Коли обвалився ринок, зламалася логістика, зникли партнери – бізнесмени почали шукати нові шляхи. Саме війна змусила приймати швидкі рішення, укладати нові угоди про співпрацю, відкривати додаткові ніші та виходити на інші ринки.
За даними Gradus Research 45% українських бізнесів працюють у «довоєнному» режимі, ще 42% – частково. А це значить, що навичку мобілізації ресурсів засвоєно непогано.
Урок 2. Сила нетворкінгу
Тренд на єдність та згуртованість, що українці демонструють світу, яскраво проявився також у підприємницькому середовищі.
Коли внутрішній ринок зазнав колапсу, бізнес об'єднався. Спочатку займалися волонтерством. А далі це переросло у велике підприємницьке ком’юніті. Члени якого утворювали нові логістичні ланцюжки, укладали нові партнерства. Подекуди співпрацюючи навіть із колишніми конкурентами.
Саме обмін рекомендаціями та корисними контактами дозволив багатьом не втратити ринок і можливості. Та навіть розпочати нову справу.
Урок 3. Соціальна відповідальність
У бізнеса з‘явилась соціальна складова. Сьогодні тисячі українських компаній віддають частину заробітку у вигляді донейтів на підтримку ЗСУ та благодійних ініціатив. А хтось і взагалі – перепрофілював свій бізнес на забезпечення гуманітарних чи військових потреб.
Підприємці виготовляють або ж імпортують ситуативно критичні товарні позиції, інвестують в енергогенеруючі прилади. І в такий спосіб підтримують економіку та, опосередковано, збройні сили.
А ще – працюють на імідж нашої держави.
Використовуючи власну ділову репутацію як інструмент, залучають до співпраці та спільних проєктів міжнародні благодійні організації та гуманітарні фонди. Саме тому спостерігаємо присутність великої їх кількості в Україні – Лікарі без кордонів, World central kitchen, Hope for Ukraine. Іх десятки.
Урок 4. Національна ДНК
Із початком війни ми дуже гостро й одномоментно відчули, що ми – українці. Ми цікавимося власною культурою та історією. Слухаємо українську музику. Переходимо на українську мову в спілкуванні. Споживаємо та виготовляємо українське. І все це транслюємо в зовнішній світ.
Бізнес підкреслює національну складову навіть в товарах, що виробляє. Використовуючи символіку та орнамент в оздобленні чи пакуванні. Сьогодні Made in UA – тренд, який популярний у світі. Та найважливіше – він став популярним всередині держави.
Урок 5. Генерити гроші в Україні для України
Прибуток перестав бути головною метою та мірилом успіху компанії. Це скоріше енергія, яка рухає бізнес та бізнес-процеси у всій країні. І МСБ гідно виконує завдання – генерити цей ресурс. Від початку війни було зареєстровано 27 тисяч компаній та 205 тисяч ФОП (за даними Opendatabot). І майже всі великі компанії продовжують працювати в Україні.
Бізнес що є сил тримає економічний фронт – нарощує виробничі потужності, створює нові робочі місця, сплачує податки.
Якщо держава зробила ставку на народ та армію, то ми, в свою чергу, зробили ставку на майбутнє в Україні.
Підсумовуючи, скажу – війна мала на меті перетворити цілий народ на налякану, спантеличену, ні на що не спроможну купку людей. Натомість навчила нас протилежному – бути стійкими, витривалими та гнучкими до змін та викликів. Відстоювати власну точку зору. Цінувати те, що маєш. Прагнути більшого і працювати задля цього єдиною великою нацією.
За одним але – ціна зависока. Але від того й уроки маємо засвоїти досконало.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 103956
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 85713
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 44986
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12551
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12432