Дійове каяття як підстава звільнення від відповідальності за корупційні правопорушення
1 лютого Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності народного депутата за недостовірне декларування на суму понад 3,75 млн грн з підстав його каяття у вчиненому.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації) не дивує, більшість справ переданих до суду мають подібний результат. Проте, з підстав дійового каяття — лише вдруге.
Перш ніж відповісти на питання, чи варто розглядати дійове каяття, як дієвий механізм звільнення від кримінальної відповідальності, розберемося з тим, що він взагалі собою являє.
Що таке дійове каяття?
Кримінальний кодекс передбачає 5 підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Дійове каяття є однією із них. Іншими підставами є зміна обстановки, закінчення строків давності, передача особи на поруки, примирення з потерпілим.
Кожна з підстав має свої особливості застосування, проте результат один — людина не зазнає негативних наслідків у вигляді покарання.
Чим характеризується дійове каяття?
1. Щире розкаяння — людина усвідомлює вину та щиро засуджує свою поведінку. У матеріальній площині виражається у наданні усних та письмових пояснень слідству та суду.
2. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення — людина надає показання, документи, пароль доступу до мобільного телефону, дозвіл на огляд майна, добровільно виконує інші вимоги слідства.
3. Відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди — наприклад, якщо мова йде про недостовірне декларування, людина має внести зміни до декларації та сплатити податки (за необхідності).
У яких випадках застосовується дійове каяття?
- Якщо людина вчинила кримінальне правопорушення вперше.
Вчиненим уперше вважається також таке порушення, коли його вчинено хоча б і у другий раз, але за перший злочин закінчилися строки давності або погашена судимість.
- За ступенем тяжкості порушення відноситься до проступків або необережних нетяжких злочинів
Отже, з огляду на тяжкість корупційних правопорушень, дійове каяття доцільно розглядати переважно лише в контексті порушень, пов’язаних із декларуванням.
Чи до всіх корупційних правопорушень застосовується дійове каяття?
Ні, далеко не до всіх. Звільнення від відповідальності на цій підставі є скоріше винятком, ніж правилом.
На даний час стаття 45 КК України передбачає, що дійове каяття не застосовується до:
- корупційних кримінальних правопорушень (ст. 191, 364 КК України та інші)
- кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України)
Проте, до 21 серпня 2021 року стаття мала іншу редакцію, яка поширювала дійове каяття на кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України).
Тобто, до всіх порушень, пов’язаних з декларуванням, може бути застосоване звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, за умови, що подання такої декларації мало місце до 21 серпня 2021 року.
Після цієї дати діє нова редакція законодавства, яка виключає застосування дійового каяття до ст. 366-2, 366-3 КК України.
Які наслідки дійового каяття?
Людина, що добросовісно виконала три вищевикладені умови, повинна звернутись до суду з клопотанням про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Дійове каяття є безумовною підставою звільнення від відповідальності, тобто такою, що є обов’язковою для суду, у разі виконання підозрюваним відповідних дій (розкаяння, активне сприяння слідству, усунення шкоди).
Суд виносить ухвалу, у якій констатує, що людина вчинила інкриміноване порушення, проте покарання до неї не застосовує.
Така ухвала не є підставою дострокового припинення повноважень, а також не є підставою внесення відомостей про цю людину до реєстру корупціонерів.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 55380
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48624
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
14482
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10445
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9430