Як «боротись» із безпідставним притягненням до відповідальності
В рамках даного матеріалу розкриємо окремі нюанси мінімізації витрат компаній, а саме витрат, спричинених необґрунтованим притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб та співробітників компанії.
Нестабільність економічної ситуації, постійні законодавчі зміни, фіскальний підхід контролюючих органів у відносинах із суб’єктами господарювання, - все це не сприяє мінімізації витрат компаній. Проте не все настільки трагічно. В рамках даного матеріалу розкриємо окремі нюанси мінімізації витрат компаній, а саме витрат, спричинених необґрунтованим притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб та співробітників компанії.
Конституційний Суд України і мінімізація витрат компанії
8 квітня 2015 року Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини 2 ст. 1712 КАС України (далі – Рішення, рішення Конституційного Суду України).
Нагадаємо, що частиною 2 ст. 1712 КАС України визначено: рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Таким чином, з 08.04.2015 положення ч. 2 ст. 1712 КАС України втратили чинність – тобто рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності тепер не є остаточним і підлягає оскарженню.
Вказане рішення Конституційного Суду України кардинально змінило процедуру оскарження рішень суб’єктів владних повноважень щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Неможливість апеляційного оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень раніше була серйозною проблемою як для фізичних осіб, так і для компаній.
На сьогодні ж - можливість апеляційного (а в подальшому – касаційного) оскарження постанов державних органів про притягнення до адміністративної відповідальності означає для суб’єктів господарювання можливість «ефективно боротися» із безпідставним притягненням до відповідальності, а отже – мінімізувати витрати на сплату «безпідставних» штрафів.
Процедура оскарження до рішення Конституційного Суду України
До 07.04.2015 року включно ч. 2 ст. 171-2 КАС України забороняла апеляційне оскарження у визначеній категорії справ.
Це призводило до обмеження права на судовий захист, до очевидної не співмірності між поставленою метою адміністративної відповідальності та вжитими для її досягнення заходами (з огляду на розміри штрафних санкцій), і звичайно, це призводило до додаткових фінансових втрат компаній (на оплату безпідставно застосованих штрафних санкцій).
Наприклад, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за окремі види адміністративних правопорушень передбачено накладення штрафу у розмірі, зокрема:
- ст. 165-1 КУпАП (порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) - від тридцяти до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510,00 грн. – до 51 000,00 грн);
- ст. 156 КУпАП (порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами) - від п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850,00 грн. до 4 250,00 грн.).
- статтею 485 Митного кодексу України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів) передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
До 07.04.2015 року включно оскарження рішень про накладення вказаних адміністративних стягнень було обмежене лише однією судовою інстанцією та не передбачало можливості апеляційного та касаційного оскарження. У таблиці, що нижче, наведено приклади остаточних рішень судів першої інстанції.
Період | Адміністративне правопорушення | Судові рішення |
До 07.04.2015 року | Несвоєчасне перерахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
| Постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2015 – штраф на головного бухгалтера підприємства у розмірі 4919,77 грн.;
Постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03.04.2015 - штраф на головного бухгалтера підприємства у розмірі 2550 грн.;
|
Заявлення неправдивих відомостей в митній декларації з зменшення розміру митних платежів
| Постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2015 – штраф на співробітника компанії-декларанта у розмірі 72 457,56 грн.;
Постанова Болградського районного суду Одеської області від 02.02.2015 – штраф у розмірі 83 435,84 грн. |
Таким чином, до 07.04.2015 мали ситуацію, коли заходи адміністративної відповідальності у певних випадках отримували багатозначний цифровий вираз, проте оскаржити застосування штрафу можливо було лише в суд першої інстанції. Остаточне рішення суду першої інстанції не можна було оскаржити до апеляційного та касаційного судів. І, на жаль, дуже часто така ситуації мала наслідком необґрунтоване притягнення осіб до відповідальності (з огляду на завантаженість судів першої інстанції або з огляду на інші обставини – суди припускалися помилок, неповноти дослідження обставин тощо, і як наслідок – виносили неправомірні рішення, за відсутності механізму оскарження даних рішень).
Процедура оскарження після 08.04.2015: які рішення можна оскаржувати?
З 08.04.2015, тобто з дня прийняття Рішення Конституційним Судом України, положення ч. 2 с. 1712 КАСУ визнані неконституційними і втратили чинність. І тут постало питання: які ж рішення про притягнення до адміністративної відповідальності (прийняті з якої дати) можна оскаржувати?
Відповідь на дане питання наступна: оскарженню підлягають рішення суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, які прийнято з 08.04.2015 року.
Даний висновок підтверджується Вищим адміністративним судом України, а також знайшов відображення у судових рішення судів апеляційної інстанції. Ґрунтується даний висновок на правовому принципі, згідно з яким закон не має зворотної сили (у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 р. № 22-рп/2003).
Нижче – посилання на окремі судові рішення:
- ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.07.2015
- ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015
- ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015
Таким чином:
1)Вказаним Рішенням Конституційного Суду України усунуто обмеження, які визначалися ч. 2 ст. 171-2 КАС України, - щодо оскарження рішень про притягнення до адміністративної відповідальності в апеляційному та касаційному порядку;
2)на сьогоднішній день наявна можливість апеляційного та касаційного оскарження рішень про притягнення до адміністративної відповідальності, прийнятих з 08.04.2015;
3)«юридично якісний» підхід до процедури оскарження безпідставних та незаконних рішень матиме результатом їх скасування та, відповідно, зменшення витрат компанії на сплату штрафних санкцій.
Тетяна Старцева, Ілона Мельничук
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18513
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 13730
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12422
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11953
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6751