Нові правила подачі заявок на торговельні марки
З 18 вересня 2024 року набрали чинності нові правила подачі заявок на торговельні марки (далі - ТМ). Було запроваджено низку змін та доповнень, які стосуються широкого спектру питань.
З 18 вересня 2024 року набрали чинності нові правила подачі заявок на торговельні марки (далі - ТМ). Було запроваджено низку змін та доповнень, які стосуються широкого спектру питань.
Одним із ключових нововведень стало розширення переліку можливих видів позначень, які можуть бути зареєстровані як торговельні марки. Тепер, відповідно до п. 2 ч. 1 Розділу ІІ «Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну» затверджених Наказом Міністерства економіки України (далі - Правила), до реєстрації приймаються наступні види ТМ: словесні, зображувальні, тривимірні, комбіновані, звукові, позиційні, орнаментні, рухові, голографічні, мультимедійні позначення, а також колір як такий або комбінація кольорів без окреслення контурами. Крім цього, новим порядком було дещо спрощено процес реєстрації кольору як ТМ, відтепер заявнику необхідно лише вказати номер та назву кольору відповідно до міжнародно визнаної системи ідентифікації кольорів, наприклад, кольорової шкали Pantone Matching System, RAL, Focoltone.
Наступне важливе нововведення стосується запровадженого процесу перевірки застосування щодо заявника персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також факт застосування щодо держави заявника секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що поширюються на резидентів іноземної держави, відповідно до Закону України «Про санкції». Така перевірка здійснюється під час проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Під час проведення експертизи заявки перевіряється, чи не є заявник (один із заявників) особою, пов’язаною з державою-агресором, визначеною відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації». У разі належності принаймні одного заявника до осіб, пов’язаних із державою-агресором, УКРНОІВІ приймає рішення про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і/або послуг. Клопотання заявника про внесення будь-яких змін до такої заявки не підлягає задоволенню.
В оновлених правилах також передбачено право заявника на дискламацію окремих елементів торговельної марки, тобто можливість заявити їх як такі, що не підлягають правовій охороні. Це означає, що певні частини позначення, наприклад, загальновживані слова, описові елементи або графічні зображення, які не мають розрізняльної здатності самі по собі, можуть бути включені до складу торговельної марки, але лише у випадку якщо такий елемент не займає домінуючого положення у зображенні торговельної марки відповідно до п. 9 ч. 8 Глави VI Правил.
Наступна новація стосується можливості заявника заявити відвід експерту (ч. 1 Глави VI Правил), якщо для цього існують відповідні підстави. Відвід або самовідвід має бути вмотивованим та оформленим у письмовій формі шляхом подання відповідної заяви.
Серед ключових підстав для відводу експерта варто виділити такі:
наявність прямої або опосередкованої зацікавленості у результатах проведення експертизи;
родинні зв’язки з заявником, його представником або іншими учасниками експертизи;
попередня участь експерта у розгляді тієї ж заявки, якщо рішення УКРНОІВІ було скасовано Апеляційною палатою, і заявку повернуто на повторну експертизу.
Новими правилами також визначено, що літерний код держави може бути включений до знака як елемент, який не охороняється, і уточнено критерії, за якими визначається імітація геральдичних символів, державних прапорів та назв країн (ч. 2 Глави ІI Правил). Так, імітація - будь-яке наслідування з точки зору геральдики, що може викликати у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою чи організацією та цим позначенням. Форми імітації можуть включати:
будь-яких геральдичних характеристик (зображень) відповідного державного символу (герба, емблеми);
державного герба, емблеми без додержання пропорцій зображення;
державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер.
Колір (кольори) не є самостійною ознакою державного прапора і може слугувати для встановлення імітації прапора лише у сукупності з іншими елементами. До форми імітації офіційної повної або скороченої назви та/або міжнародного літерного коду держави може належати:
їх відтворення з порушенням установленого написання;
транскрипція, транслітерація або стилізоване виконання, що може викликати у споживачів враження про наявність зв’язку між відповідною державою і заявленим позначенням.
Отже, запроваджені зміни у Правилах подачі заявок на торговельні марки значно розширюють можливості реєстрації позначень, спрощують деякі процедури та посилюють контроль за заявниками. Запроваджено нові категорії ТМ, зокрема мультимедійні та голографічні, а також удосконалено процедуру реєстрації кольорів. Водночас встановлено механізм перевірки заявників щодо санкцій та зв’язків із державою-агресором, що унеможливлює реєстрацію ТМ такими особами. Додатково передбачено можливість дискламації елементів знака, подання відводу експерта та уточнено правила використання геральдичних символів та державних назв. Ці зміни зробили реєстрацію торговельних марок в Україні прозорішою та більш ефективною, а також наблизило її до світових стандартів і тенденцій.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1138
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 161
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8638
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7064
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6522
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3754
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 3146