Для стимулювання розвитку підприємництва в Україні необхідно стимулюва
Про головні проблеми та перепони, що заважають розвитку вітчизняного бізнесу
Розпочавши свійвиступ на парламентських слуханнях «Розвиток підприємництва в Україні тапідтримка малого і середнього бізнесу» Руслан Демчак зазначив, що наразі уВерховній раді є критична маса депутатів-бізнесменів, які із середини знаютьвсі проблеми бізнесу: «Довгий час очолюючи Федерацію роботодавців Києва, розумію щоденні проблеми бізнесу, іглобальні економічні, які мають вплив на всю економіку України тапідприємництво. Можливо, сьогодні не тими темпами йдуть очікувані зміни, алевони є! Макроекономічні показники дійсно стабілізувалися. Ми бачимоце по курсу гривні, по зменшенню облікової ставки НБУ. Сподіваюсь, що обліковаставка і в подальшому буде зменшуватися, що буде створювати додаткові внутрішніможливості для кредитування українськими банками».
У своїй промовіРуслан Демчак зазначає, що для стимулювання розвитку підприємництва в Україніта підтримки малого та середнього бізнесу сьогодні необхідно стимулюватидержаві: ділову активність, дерегуляцію та інвестиційну привабливість.
Зокрема народнийдепутат зазначає, що стимулювати ринок потрібно, але не через споживача: «Які бми податки не виставили, якщо товар не продається, якщо немає ринку, якщо немаєприбутку, то немає з чого за нього платити.
Давайте згадаємо2006-2007 рік, хіба тоді податки були нижчі? Податок на прибуток був навітьвищий ніж зараз, всі інші ж податки були такого самого рівня. Але бізнесменизгадують ті часи, як самі успішні. Звичайно, ми розуміємо в чому була сутьуспіху. Споживчий ринок був підігрітий споживчими кредитами, відповідно всегарно продавалося.
На сьогоднішнійдень, ми повинні стимулювати ринок, але не через споживчі кредити, а черезвиробництво. Тим більше, що після реструктуризації зовнішнього боргу ми маємопередишку. І необхідно використати цей момент для того, щоб капіталізуватибізнес. Наше завдання законодавчо забезпечити механізми трансформації кредитнихзовнішніх ресурсів в кредитні ресурси для малого та середнього бізнесу зобмеженням маржі кредитора для здешевленого позикового фінансування» -підкреслює парламентар.
У своєму виступіРуслан Демчак також звертає увагу, що ринок капіталів сьогодні не працює: «Унас 50% фінансового ринку не працює, і я сподіваюсь, що зараз за допомогоюнової команди, яка є в Національній комісії по цінним паперам іфондовому ринку, ринок капіталів запуститься, в тому числі запрацюють біржі.Особлива надія на спотовий ринок сільськогосподарської продукції».
Всі українськіУряди, у тому числі і не найефективніші, намагалися провести податкову реформу.Звучали запальні промови, повторювалися все ті ж правильні слова про поліпшенняінвестиційного клімату. Але благі бажання стикалися із одним питанням -"за які кошти!?". Адже наші бюджетні зобов'язання складають майжеполовину ВВП (близько 47% ВВП в 2015 році). Власне, на цьому некомфортному питанні всі податкові реформи ізакінчувалися, а "реформатори" губилися у пошуках "компенсаторів"мільярдних бюджетних втрат від зниження податкового навантаження.
Ідея "все по20%" звучить красиво, але її вигоди для платників податків зовсім неочевидні. По суті, єдиною реальною зміною буде зниження ЄСВ, але навіть самаМіністр фінансів визнала, що зниження ЄСВ до 20% не компенсується підвищеннямподатку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб.
Але головне, щозараз є, це – політична воля. Президент звернувся до Наталії Яресько із пропозицією доопрацювати проектподаткової реформи. Він наголосив на тому, що податкова політика маєстимулювати економічне зростання, а податкова реформа бути більш суттєва, іособисто готовий взяти на себе політичну відповідальність.
Президент заявив,що згоден провести переговори з Міжнародним валютним фондом, щоб той дозволивКиєву реалізувати податкову реформу у прийнятній для України формі іпрогарантував необхідне покриття додаткових видатків, якщо воно буде потрібно.
Щодо дерегуляціїта контролю бізнесу, то він має бути чесним і прозорим для всіх: «Необхідноспланувати та протягом року провести повне «перезавантаження» регуляторноїсистеми з усуненням штучних регуляторних бар’єрів та формуванням новихефективних регуляторних моделей увзаємодії з виробниками та споживачами і з урахуванням європейського досвіду» -пояснює Руслан Демчак.
Для реалізації,як зазначає Руслан Демчак, необхідно створити центри обслуговування платників,укомплектовані не обов’язково державними службовцями, але виключно із сервісноюфункцією, які б приймали звітність та надавали методологічну допомогу. Вобластях та у великих містах – регіональні управління (із можливістю наданняаудиторських, юридичних консультацій та з питань адміністрування податковогоборгу). Для великих платників податків – окремий центральний офіс.
«Необхіднозапровадити програму для малого бізнесу, мікропідприємств «Сплата податків врозстрочку» на період 2016-2017 рр., адже є аналогічний позитивний досвід українах ЄС. Важливим також є запровадження механізму медіації – альтернативноговрегулювання податкових спорів (створення незалежної від ДФС колективного органу для розглядуподаткових спорів, рішень якого будуть обов’язковими для виконання контролюючими органами)» -підкреслює Руслан Демчак.
Руслан Демчак запропонувавтакі основні преференції для інвестора,що необхідно запровадити: застосування прискореної амортизації або розділенняризиків при амортизації основних засобів шляхом віднесення на витрати 50% їхвартості в перший рік експлуатації; застосування податкових векселів ПДВ підчас ввезення інвестором нового устаткування, обладнання та комплектуючихстроком на 3 роки; звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні новогоустаткування та обладнання.
«Головне – цепам’ятати, що в такі важкі для всіх часи, необхідно бути вдячним інвестору зате, що він приходить в економіку України, а нам, депутатам Верховної Ради необхідноне займатись популізмом і не ділити, що це не зробила економіка, а підтриматизаконодавчі ініціативи, які буде надавати Президент» - завершив Руслан Демчак.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12289
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8946
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8425
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7314
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5756