Торгівельна нерухомість столиці – знести неможливо відремонтувати
Проблематика застарілих ТРЦ та як зміниться комфорт інфраструктури спальних районів
Як відомо у Києві припадає більше ніж 550 м.кв. торговельних площ у розрахунку на кожні 1000 мешканців. І це є найбільшим показником по країні. У інших містах показники такі: Дніпро – 330, Одеса – 430, Харків – 255, Львів – 310, Чернігів – 200 м.кв. на 1000 осіб. У країнах Європи ситуація значно краща, для прикладу Німеччина – 1500, Франція – 1400 м.кв. на 1000 осіб.
Начебто очевидно, що Україна має беззаперечний потенціал до будівництва торгівельних площ. Що автоматично веде до поліпшення якості життя та отримання сучасної інфраструктури для шопігну, доступу до центрів побуту, місць розваг та тематичних видів дозвілля, адже сучасний ТРЦ – це багатофункціональний організм комерційної нерухомості міста.
Однак, на даний час є очевидним тенденція до модернізації, реконструкції та реновації морально і фізично застарілих ТРЦ. Нажаль не завжди перебудова ТРЦ – це благо для мешканців прилеглих житлових масивів міста.
Для прикладу, у Оболонському р-ні є 2 ТРЦ: Перший «Метрополіс» на вул. Маршала Малиновського та другий «Полярний» на Полярній вулиці. Перший піддався модернізації зі збільшенням площ для торгівлі, розваг та побутових послуг. Другий заплановано під знесення (магазини вже отримали повідомлення про вивільнення орендованих площ до кінця жовтня поточного року) та будівництво на його місці п’яти багатоповерхівок. Доречі, мешканці Мінського масиву вже створили електронну петицію щодо спасіння торгового центру. У першому випадку мешканці отримають розвиток інфраструктури у модерновому вигляді. У другому випадку мешканці отримають знищення інфраструктури, ущільнення мешканців на одиницю площі, навантаження на автошляхи та додаткові проблеми з паркуванням власного автотранспорту.
Якщо декілька років мешканці спальних районів, що проживали у житловому фонді побудованого за радянських часів оберігали паркові зони, сквери та дитячі майданчики від ущільнення забудови, то сьогодні у зоні ризику опинилися торговельно-розважальні центри 20-ти річного терміну експлуатації.
На фоні того, що жодна із анонсованих програм «магазин біля дому» не мала свого розвитку, а питання розміщення МАФів до цього часу є проблемним у місті, знищення, а не модернізація невеликих ТРЦ посеред житлової забудови призведе до погіршення якості життя мешканців прилеглих житлових масивів. Нажаль, постійне ущільнення житлової забудови міста без розвитку транспортної інфраструктури призводить до щоденного та систематичного колапсу на автошляхах міста.
Згідно даних TomTom, Київ займає 7 місце у світі за завантаженням автошляхів. Будівництво 25-ти поверхових будинків замість зруйнованих торговельно-розважальних центрів призводить до локальних заторів, які у свою чергу складаються у постійні затори всього міста в цілому. Необхідно зауважити, що більшість житлових комплексів, які будуються, не передбачають будівництва шкіл, як максимум – це розвиваючий дошкільний центр розвитку дітей.
Як прогноз на майбутні 3-5 років – збільшення кількості випадків протистоянь мешканців та власників ТРЦ, які заплановані під знесення. Зі сторони мешканців боротьба за прилеглий сервіс та збереження існуючої щільності проживання, зі сторони девелопера – швидкі гроші з продажу житлової нерухомості. Цікаво лише одне: як дане питання буде регулювати Генеральний план столиці (якщо його таки затвердять) і яка буде позиція ДІАМ, яка має контролювати дотримання законних норм у сфері будівництва.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18257
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14359
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6147
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2535