Про буденність застарілого житлового фонду країни
Вже на часі ремонт застарілого житла, чи чекати його руйнування та аварій?
У світовому рейтингу старіння націй що складається з 195 країн Україна займає 179-е місце, поступаючись не тільки США і ЄС, але і країнам Близького Сходу, а також усім членам БРІКС (Бразилії, Китаю, Індії, Росії та ПАР) і навіть Таджикистану (147 місце), який за багатьма показниками вважається країною з найнижчим рівнем життя із колишніх радянських республік.
Паралельно зі старінням українців, старіє і вітчизняна нерухомість. Більше ніж 73% усього житлового фонду було побудовано у межах 1960-1980 років. Враховую той факт, що в країні не працює жодна програма із реновації та\чи відновлення застарілого житлового фонду, ситуація буде лише погіршуватися. Через відсутність таких дієвих програм майже половина усього житла в Україні не бачила капітального ремонту з дня свого існування.
Основним фактором на ринку нерухомості саме застаріле житло є тією силою, яка стабілізує статистичні ціни на квартири. З плином часу, квартири у будинках, яким понад 40-50 років втрачають у вартості. І лише той фактор, що усі ті «сталінки» та «хрущовки» є малогабаритними, у перерахунку на загальну вартість квартири, квадратний метр ще більш-менш тримається на достойному рівні. Як би це парадоксально не звучало, але вартість одного квадратного метра найдешевшого житла у столиці коштує більше ніж середня зарплата киянина. То ж не дивно, що більшість покупців обирають найдешевший посеред можливих варіантів.
Ігнорування проблеми старіння житлового фонду у державі може спричинити житлову катастрофу у майбутньому. Зрештою, держава має розробити дієві програми реновації застарілого житлового фонду. І ініціатива має йти від місцевих органів самоврядування. Напередодні виборів це важливе питання, яке виборці мають озвучити своїм кандидатам у депутати місцевих органів та майбутнім мерам. Адже від того, що відсутні такі програми страждають мешканці застарілих будинків, а з претензіями вони йдуть до місцевої виконавчої влади, а не до законотворчої.
Для порівняння можна навести два приклади.
Перший – це необхідність відселення, та можливо повного зносу столичного так званого «будинка вбивці» на вул. Мілютенка, який є найнебезпечнішим серед усіх житлових будинків. Розмови про це йдуть вже декілька років, але проблема не вирішується. Як говорять у таких випадках: «Люди бідкаються, влада розводить руками» (с).
Другий – нещодавній вибух газу на Позняках у результаті якого був зруйнований будинок. Що дивно – вже через декілька днів, влада столиці знайшла нові помешкання для постраждалих. То що виходить, якщо аварія, то вирішення проблеми знаходиться миттєво, а якщо катастрофа повзуча, то на неї можна не звертати увагу?
Для того, щоб не допустити катастрофу у майбутньому, місцеві органи влади мають не тільки ініціювати зміни до законів, а й стимулювати створення ОСББ, приватних ЖЕКів, кондомініумів, які одним із своїх завдань мають займатися питаннями капітального ремонту і підвищення енергозбереження ввірених їм будинків. Такі дії мають бути направлені на комфорт та безпеку проживання людей.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 733
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 34650
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 32961
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25644
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8311
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7812