Наслідки коронавірусу. Чи зроблять українцям щеплення від… готівки?
Попри те, що з кожним роком нам стає доступною все більша кількість інноваційних фінансових інструментів, їх використання поки не стало масовою практикою більшості українців.
Для когось це питання звички, для інших – вимушена необхідність. Сьогодні майже 31 %, або 11 млн українців, як і раніше, оперують грошима, що зняті в банкоматах, задля здійснення покупок у магазинах або для оплати комунальних рахунків у відділеннях банків. Причина цього не лише у звичках представників старшого покоління, але в загальному низькому рівні навичок користування онлайн-банкінгом або цифровими гаманцями. За даними НБУ, на початок 2020 року налічувалося понад 69 млн емітованих платіжних карток, тобто майже по дві картки на кожного жителя України. При цьому в 2019 році тільки 50 % з них використовувалися для проведення карткових операцій, а інші – лише для зняття готівки.
Загальна ж кількість цих операцій досягла 5,1 млн транзакцій, а їхній «грошовий» обсяг склав 3,6 млрд гривень, що порівняно з 2018 роком становить зростання за транзакціями на 29 %, а за сумами – на 24 %. Це означає, що наразі безготівкові карткові операції стають більш популярними. Хто б міг уявити, що тенденцію до cashless поквапить світова пандемія...
Бійся готівки!
Пандемія з її карантинними заходами тільки підстьобнула актуальну вже кілька років світову тенденцію щодо відмови від готівки. У Південній Кореї обсяги карткових та мобільних платежів під час карантину виросли на 30 %. Але ще до початку цих подій більш ніж 70 % усіх платежів в Австралії були безготівковими, а у Швеції їхня кількість становила близько 98 %.
Однак у більшості країн світу частка готівкових операцій, як і раніше, залишається домінуючою. Тому державним та приватним банкам довелося терміново виробляти алгоритм роботи в ситуації, коли грошові банкноти можуть бути джерелом епідемічної небезпеки. У Китаї були знищені або продезінфіковані тисячі банкнот, а Федеральна резервна служба США запровадила спеціальний регламент карантинного зберігання банкнот з Азії перед поверненням їх до обігу. У Південній Кореї та Угорщині розміщують купюри в спеціальних печах, де їх тримають кілька секунд при температурі до 150 °C. Потім знижують температуру до 42 °C, гроші пакують, після чого вони вважаються дезінфікованими.
Схожу операцію у вигляді зберігання в окремому приміщенні протягом 14 днів із подальшим температурним шоком проходять, за інформацією НБУ, й українські гривні. Попри всі ці запобіжні заходи, банківські інститути всіх країн закликають віддавати перевагу безготівковим, безконтактним та мобільним платежам. І вживають для цього практичних заходів, навіть на локальних ринках. Наприклад, мерія Львова рекомендувала всім торговим закладам міста, включаючи ринки, перейти на безготівкову оплату.
Карантин веде до cashless
За підрахунками компанії UPC, у березні 2020 року кількість операцій за картками збільшилася на 8,6 %, а грошові обсяги цих операцій зросли на 10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому найчастіше власники карток розраховувалися в POS-терміналах – 62 % від загальної кількості операцій. Також знизилася кількість операцій зі зняття готівки в банкоматах. Введені в Україні карантинні заходи позначилися й на платіжній поведінці власників карток. Адже оскільки більшість банків обмежили на час пандемії мережу працюючих відділень, відбулося значне зростання кількості послуг дистанційної оплати. Українці стали економнішими, віддаючи перевагу лише необхідним товарам та послугам, а також частіше роблячи перекази на інші картки.
Загалом у березні 2020 року відбулось на 29,3 % більше дистанційних банківських операцій, а онлайн-витрати зросли у 2,7 раза та склали у середньому 1400 грн за одну операцію.

Змінилася й структура споживання товарів та послуг, які придбають за допомогою цифрових каналів. Наприклад, у власників платіжних карток банку «Південний» з початку карантину витрати на доставку продуктів збільшилися на 55 % порівняно з даними за лютий поточного року. У березні цього року зросли також витрати в аптечних мережах – на 39 % порівняно з лютим, у продуктових магазинах та супермаркетах – на 27 %, а також витрати на паливо – на 7 %, адже особистий автомобіль став практично єдиним доступним видом транспорту. Водночас скоротилися витрати на придбання в онлайн-магазинах одягу та взуття – на 24 %, а платежі за авіаційні та залізничні квитки взагалі зникли. Водночас кількість карткових переказів лише протягом одного місяця збільшилася на 11 % при зростанні грошових потоків на 20 %.
Цікаво, що ця статистика повністю відповідає світовим глобальним трендам. За даними британської компанії Contentsquare, цифровий трафік у всіх галузях промисловості лише за минулий тиждень виріс на 3,2 %, а кількість транзакцій з початку пандемії збільшилася на 32,6 %, або на 18 % порівняно з попереднім тижнем.
Вплив пандемії коронавірусу на цифрові транзакції:

З цього графіка легко зробити висновки, які галузі економіки постраждають найбільше.
Час міняти фінансові звички
Безготівкові розрахунки мають переваги для всіх учасників процесу. Для клієнта це можливість отримувати більше фінансових сервісів та послуг. Для банку – засіб надавати їх більшій кількості клієнтів. Для економіки держави – метод зниження рівня фінансових злочинів, а також економія витрат на виробництво та зберігання готівки. Карантин уже навчив українців кількох корисних звичок, як-то подовгу мити руки та не торкатися публічних поверхонь. Можливо, ще однією корисною звичкою стане відмова від готівки.
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Готують підвищення тарифів для населення 726
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 146
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 131
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 98
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 9650
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 7483
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6598
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5210
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 5194