А як же соціальна відповідальність влади?
16 квітня Київрада ухвалила рішення Про затвердження Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015-2018 роки.
16 квітня Київрадаухвалила рішення Про затвердження Комплексної київської міської цільовоїпрограми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на2015-2018 роки.
Проект програмипередбачав, що на її реалізацію буде витрачено майже 16 мільярдів гривень. Зних більше половини – кошти фінансово-кредитних установ. Тобто, ставки, у разіпровалу - дуже високі. Серед іншого, в проекті було зазначено, що тотожнапрограма 2013-2014 років не була виконана в повному обсязі через недостатнєфінансування. Але ж це явно не єдиний фактор, який може впливати на результативиконання нової програми.
Проектом передбачалосяскорочення кількості перевірок. Очевидно, що добитися цього буде не можливо безучасті центральних органів виконавчої влади, до яких доведеться звертатися зподібними ініціативами. Тобто, тут не все буде залежати від столичної влади іповної гарантії сприйняття подібних ініціатив нема. Несприйняття їх, в своючергу, буде впливати на ефективність програми та ступінь її виконання.
Виникає питання: якісаме дії будуть вчинені в такому випадку з метою забезпечення реалізації даногоположення та вжиття яких заходів передбачено в цьому напрямку загалом і якими можливостямиволодіє в такому випадку столична влада.
Ці питання я поставивкерівнику Департаменту промисловості та підприємництва КМДА, який доповідавпитання на пленарному засіданні. Конкретної відповіді не отримав, як і багатоінших депутатів від «Свободи» та інших фракцій.
Справа в тому, щоскорочення перевірок для бізнесу можливо забезпечити лише через змінувідповідних нормативних актів, які були ухвалені Верховною Радою, Кабінетомміністрів та центральними органами виконавчої влади.
Отож, цих зміндоведеться добиватися саме від них. Якщо ж цього зробити не вдасться, товиконання відповідного пункту програми просто не відбудеться. Ну, і справді,процес дерегуляції може запускатися на рівні центральної влади, натомістьможливості місцевої в цьому – обмежені. Від неї залежить мало.
Подібні програмипотрібні, адже бізнес в столиці перебуває в дуже скрутному стані. Проте, втакому вигляді дана програма має численні недоліки, котрі можуть вплинути нарезультати її виконання. А ціна питання для міста дуже висока.
Більше того, середпріоритетних завдань програми зазначено вдосконалення нормативного регулюваннясфери підприємництва, усунення необгрунтованих перешкод у здійсненніпідприємницької діяльності тощо. Ці заходи могли би здійснюватися і поза межамиданої програми, а краще перед початком її виконання. Адже, для нормотворчоїроботи не потрібно запускати цільову програму, а можна розробляти акти тапредставляти їх на суд громадськості, вносити в зал, обговорювати і ухвалювати.Це навіть збільшило б шанси на те, що подібні програми були успішними. Цете, що потрібно було би робити і так, не чекаючи ухвалення спеціальних програмта інших документів.
Також середпріоритетних завдань визначається підвищення соціальної відповідальностібізнесу. Викає питання: влада нарешті візьметься за підвищення власноїсоціальної відповідальності?
Починати потрібнозавжди із себе. Чи не так?
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 266
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 95
- Справа на мільярд 94
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 3041
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 2944
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2258
-
Верховний суд відмовився скасувати приватизацію Укртелекому
Бізнес 1828
-
Перший у світі вуглецевий танкер прибув до Норвегії. Він транспортуватиме CO2 на дно моря
Бізнес 1349