Конкурс без поваги до суспільства
Чому «людський фактор» руйнує кадрові конкурси в України
З конкурсом на посаду директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ) трапилось те, що мало рано чи пізно статись — його поламали через коліно. Причини цього – у патологічній залежності процедур від людського фактора, що давно замінив об’єктивність.
Замість того щоб нарешті отримати незалежного керівника органу, від якого залежить економічна безпека, країна побачила фарс, де впливи, інсайди, кулуарні ігри й симпатії мають більшу вагу, ніж результати тестів або професійні якості.
Конкурс на голову БЕБ — це лакмусовий папірець. Він демонструє, що суб’єктивне сприйняття переважає над формальними, вимірюваними критеріями. Про наслідки для державного управління в умовах війни можна говорити довго, чи не так.
Як на мене, цей конкурс нагадує отримання ліцензії пілота приватного літака. теоретичний іспит — на комп’ютері. Умови прозорі, людський фактор відсутній, результат — об’єктивний.
Практичний іспит — політ під наглядом інструктора. Тут уже з’являється людський фактор, але він регулюється чіткими правилами.
У разі успішного складання обох етапів особа отримує омріяну ліцензію, яка окриляє та створює нові можливості. Інакше — ні.
В українських кадрових конкурсах на високі державні посади все інакше.
Теоретичний етап — знання законодавства — можна провалити. Але якщо співбесіда з членами комісії пройшла добре (а комісія “симпатизує”), тебе все одно можуть підтримати.
Практичний етап — співбесіда — може стати не тестом на компетентність, а інструментом маніпуляції. Надто сильно грає суб’єктивний фактор.
Отже, замість двох обов’язкових іспитів, як у випадку з пілотом, у нас працює лише один — той, де все залежить від комісії, симпатій, зв’язків і зовнішнього впливу.
Вже не раз так бувало в Україні: щойно завершується “машинна” частина конкурсу — комп’ютерний етап — починається “ручне управління”. Саме на цьому етапі відбувається запаморочлива зміна фаворитів, на яку впливає… Людський фактор.
У підсумку професіоналізм перестає бути перевагою. Глибокі знання, досвід, юридична база — не мають значення, якщо “не сподобався” кадровій комісії. Україна поборола цей суб’єктивний фактор шляхом запровадження ЗНО (в умовах війни – НМТ) при вступі до університетів, але не зуміла змінити правила гри на вищому рівні державного управління
Конкурси стають непрозорими і демотивуючими. Кандидати розуміють, що правила гри змінюються на ходу, а реальне рішення приймається за лаштунками.
Фаворитизм знищує довіру до держави. І хоча зараз на XVIII століття, ситуація наче звідти родом. У виграші не громадяни, а система, що не змінюється.
У час війни ми не маємо права витрачати роки й довіру громадян на чергові “псевдореформи”. Якщо людський фактор не буде зведений до мінімуму, будь-яка конкурсна процедура залишатиметься імітацією бурхливої діяльності на благо суспільства.
До речі, у цьому питанні значних успіхів добилися реєстрові антикорупціонери. У 2019 році вони обіцяли «знести» команду Зеленського, якщо щось піде не так. У 2025-му вони роздають ярлики направо та наліво, проте користі з цього для суспільства небагато. Так званий «людський фактор» легко оминає гнівні пости у соціальних мережах та вирішує власні питання напрочуд легко.
Справжні зміни починаються з того, що ми чесно визнаємо: система потребує не тільки нових людей, а й нових правил, де право керувати економічною безпекою держави не здобувається через знайомства, а лише через чесно пройдені етапи, як у нормальній європейській країні — від теорії до практики, від тесту до призначення.
- Новий закон від Президента: стара схема з ручним керуванням Дана Ярова вчора о 13:54
- Структура, що тримає ваше життя Олександр Скнар вчора о 13:12
- Проблема доказування у справах про позбавлення батьківських прав Леся Дубчак вчора о 10:36
- Крах реформирования в Украине. Менять не форму, а содержание реформ Вільям Задорський 29.07.2025 21:54
- Психологія управління в умовах невизначеності: чому лідери починають усе контролювати Юлія Буневич 29.07.2025 15:57
- Усиновлення під час мобілізації: як суди зважують інтереси дітей і мотиви заявників Леся Дубчак 29.07.2025 14:19
- FITS і Babel: коли театр перетинає кордони – від VR до війни Ірина Голіздра 29.07.2025 13:30
- Головна причина низької ефективності Олександр Скнар 29.07.2025 13:11
- Світ не чекає – як освіта (не) встигає? Вадим Друмов 29.07.2025 12:59
- Боти біснуються, фото зносять: влада тестує країну на терпіння і…програє Дана Ярова 29.07.2025 12:07
- Стара система безпеки більше не працює: нова професія як відповідь на виклики Ігор Шевцов 29.07.2025 09:43
- "Санкційна диктатура": як в Україні узаконюють позасудову розправу під прикриттям війни Валерій Карпунцов 28.07.2025 19:42
- Ваш партнер гальмує угоду? 5 рішень, щоб пройти перевірку і нарешті отримати гроші Ростислав Никітенко 28.07.2025 13:34
- Правова невизначеність "вікна життя" в Україні Леся Дубчак 28.07.2025 12:49
- Інвестиції починаються з безпечної землі: головний сигнал URC2025 Дмитро Салімонов 28.07.2025 11:43
- "Санкційна диктатура": як в Україні узаконюють позасудову розправу під прикриттям війни 712
- Диспропорції в пенсійному забезпеченні 501
- Обшуки без ухвали: законопроєкт №13533 може відкрити нові правові шпарини 364
- 16 ключових змін до КПК в результаті прийняття законопроєкту №12414 86
- Житло під час війни: як змінився попит і девелопмент на українському ринку 85
-
В Україні викрили сім торгових мереж, що використовували схему "дроблення бізнесу"
Бізнес 19650
-
Систему водогону до Миколаєва почали заповнювати водою – фото, відео
Бізнес 7810
-
Акції Novo Nordisk обвалилися після зниження прогнозів продажу і зміни CEO
Бізнес 6532
-
У США офіційно оголосили про створення першої трансконтинентальної залізниці в країні
Бізнес 3851
-
Ризото по-бесарабськи. Італійці фінансують рисівництво в Україні
Бізнес 3135