"Сам дурень": як держава "законно" відбирає ваші гроші
І знову поговоримо про ПДВ, а точніше – про систему електронного адміністрування.
З якою ми хоч уже й змирились, і ніби навчились жити в цих реаліях, але яка час від часу вводить в ступор як бухгалтерів, так і юристів.
Отже, що відбувається з реєстраційним лімітом ПДВ, якщо у підприємства є переплата з ПДВ?
Забігаючи наперед, скажу – нічого… Мовляв, «дякуємо вам, шановний платнику податків, що помились і сплатили більше, але далі ми самі знаємо, що робити з вашими грошима».
Реальна ситуація: підприємство випадково замість того, аби перерахувати кошти на свій електронний рахунок та збільшити ліміт для реєстрації ПДВ, перерахувало кошти до державного бюджету на рахунок, на який власне і сплачується цей ПДВ. Аби не втрачати час, підприємство цього разу вже правильно поповнює свій рахунок для реєстрації ПДВ... Реєструє всі необхідні податкові накладні, здає декларацію. Пересвідчується, що нічого не винне державі, і хоче повернути свої кошти, які були випадково сплачені...
І тут починається найцікавіше. Відповідно до ПКУ, повернення помилково сплачених до бюджету коштів відбувається виключно на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.
Ніби й непогано – якби не одне «але»: повернута сума не збільшує ліміт ПДВ... і жодним чином не впливає на можливість платника збільшити реєстраційний ліміт на цю суму.
Тадам!!!
А що ж нам говорить ПКУ? П.200-1.5 ст. 200-1 визначено, що кошти з електронного рахунку можуть бути використані лише на перерахування до держбюджету, або ж на погашення податкового боргу.
Якщо податкового боргу немає, то поверненню на поточний рахунок платника підлягає не весь залишок коштів на електронному рахунку, а лише різниця між сумою коштів на цьому рахунку і задекларованими податковими зобов’язаннями за поточний звітний період.
Отже, повернення переплати ПДВ на електронний рахунок платника збільшує залишок коштів на електронному рахунку, але не збільшує реєстраційний ліміт...
От і виходить, що гроші нібито є, але розпорядитись ними на власний розсуд підприємство не має права... Бо за нього це зробили.
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8503
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
уточнено виправлено Бізнес 8312
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 7064
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3746
-
Падіння каміння на Закарпатті: рух для поїздів розблокували
Бізнес 3333