Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.11.2015 21:37
Чим наука прогнівила?
Наука - це жінка, а жінка - найкраще творіння, яке треба берегти.
В сучасних кризових умовах урядом приймаються не завжди зважені рішення, які не мають під собою практичної апробації, та ґрунтовної оцінки наслідків їх імплементації. Це негативно впливає на соціально економічний стан та розвиток держави в цілому.
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Список використаних джерел:
1.Яценюк А: Куля в лоб [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=xNwrnuhUc4w
2.Яценюк А: В уряді та в Раді все нормально - мухи не кусають, світло світить УНІАН 24.01.2009 [Електроний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.unian.ua/politics/183759-yatsenyuk-v-uryadi-ta-v-radi-vse-normalno-muhi-ne-kusayut-svitlo-svitit.html
3.Яценюк А.: Україна може налякати світ тільки сильною економікою Обозреватель 12 червня 2009 [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://ukr.obozrevatel.com/politics/47601-yatsenyuk-ukraina-mozhe-nalyakati-svit-tilki-silnoyu-ekonomikoyu.htm
4.Вища освіта України [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/vnz/48558/
5.Єгоров І. Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника Український журнал «Економіст» / Ігор Єгоров / [Електронний ресурс] 25.11.15. Режим доступу до ресурсу: http://ua-ekonomist.com/10931-pro-principi-ta-praktiku-fnansuvannya-naukovih-dosldzhen-rozrobok-u-suchasnomu-svt-komentar-do-vistupu-v-pinzenika.html
6.Білоцерківець О., Бондаренко Р., Голованенко М. Звіт про результати досліджень по проекту: «Соціально-економічні наслідки приватизації державного майна в Україні: перші десять років» / Олександр Білоцерківець, Руслан Бондаренко, Микола Голованенко, Володимир Дубровський, Тамара Шигаєва [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.case-ukraine.com.ua/archive/u/publications/11cccb107a77fa70fca9626c7 adc09f9.pdf
7.Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE% D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F8.Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І - ІV рівнів акредитації / І. М. Бойчик, М. С. Харів, М. І. Хопчан, Ю. В. Піча. - 2-е вид., випр. і допов. - К.: Каравела; Л.: Новий Світ-2000, 2001. – 298 c.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко вчора о 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко вчора о 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш вчора о 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер вчора о 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
Топ за тиждень
- Пенсійна реформа 2025 року 409
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 171
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 107
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 97
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 97
Популярне
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 18751
-
Reuters дізналося зміст нового пакета санкцій ЄС проти Росії
Бізнес 6392
-
Україна переходить до остаточного знищення Чорноморського флоту
Думка 6310
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 4195
-
"Що скажуть люди": чому нас так хвилює думка інших — і як повернути собі себе
Життя 4044
Контакти
E-mail: [email protected]