Внутрішні джерела фінансування економіки країни
Чому в перспективі лайфові страхові компанії, як інвестори, мають великий потенціал та можуть стати найбільшим джерелом "довгих грошей"
Компанії страхування життя є важливою частиною пенсійної системи розвинених держав, адже вони акумулюють кошти, забезпечуючи наступні пенсійні виплати громадян. Та це не єдина і не основна їх функція. Пропонуючи фізичним та юридичним особам довгострокові поліси на 20-30 років, страхові компанії отримують у своє розпорядження так звані «довгі гроші», які вони вкладають в інструменти фінансового ринку з метою отримання інвестиційного доходу. В розвинутих країнах саме вони є найбільшими інституціональними інвесторами та обходять за об’ємами інвестицій банки, пенсійні та інвестиційні фонди.
Сума інвестицій страхових компаній у світову економіку рахується трильйонами доларів. Найбільшими гравцями на цьому ринку є страхові компанії Великобританії та США, де розвиток страхування відбувався дуже швидко. Наприклад, у Великобританії за 30 років, починаючи з 1980 активи страхових компаній зросли настільки, що за своїми розмірами перевищили ВВП. Приблизно таку ж саму ситуацію маємо у Франції, Данії та Швеції, а в Люксембурзі на сьогодні активи страхових компаній вже в 3 рази більші за ВВП.
Маючі в ареналі професійні компетенції та належні активи, страховики стали основними гравцями на фондовому ринку. У Великобританії акції складають понад 50% інвестиційного портфеля лайфових страхових компаній, в США – 20%, в Японії – близько 30. В Європейських країнах страховики частіше обирають державні цінні папери як основний інструмент інвестування, а в США – корпоративні облігації. Таким чином кошти страхових компаній у розвинутих державах спрямовані на довгострокове інвестування підприємств та держави через емісію цінних паперів.
В Україні роль страхових компаній як інвестора поки що скромна. По-перше, ринок страхування життя знаходиться тільки на початку свого розвитку, по-друге, фондовий ринок не розвинений, а законодавчі обмеження зменшують і так невеликий вибір інвестиційних інструментів, скорочуючи його фактично до короткострокових банківських депозитів та облігацій внутрішнього державного займу.
Та все ж, в перспективі лайфові страхові компанії, як інвестори, мають великий потенціал та можуть стати внутрішнім джерелом фінансування економіки.
З початку війни Україна відчуває суттєвий брак фінансових ресурсів. Дефіцит платіжного балансу складає більше 5 млрд доларів США, обсяг надходжень від експорту скоротився в 1,5 рази, а іноземні інвестиції майже до нуля. Навіть з урахуванням фінансової допомоги, чистий відплив капіталу становить вже близько 2 млрд доларів. Очевидно, що у 2023 році ситуація буде також досить напруженою. За рахунок бюджетних коштів першочергово заплановане фінансування оборонних та воєнних потреб, соціальної сфери та медицини. Так, Україна отримує безпрецедентну підтримку з боку розвинених демократій світу і може розраховувати на підтримку у наступному році. Проте підтримка не може закрити усіх потреб повоєнної відбудови країни та повноцінного незалежного функціонування економіки. Тому нам паралельно необхідно шукати внутрішні джерела інвестування. І довгострокові заощадження українців можуть стати таким джерелом.
Ринок страхування життя достатньо швидко пройшов стадію тимчасового гальмування лютого та березня і за результатами першого півріччя ми маємо зменшення зібраних премій всього на 13%. Ми бачимо, що клієнти лайфових страхових компаній у своїй більшості продовжують оплачувати діючі поліси та оформлюють нові. В умовах зростаючого інфляційного тиску вони активно шукають надійні інструменти накопичень. І якраз поліси довгострокового страхування життя, особливо в валюті, можуть стати одним із таких інструментів. Що стосується розміру страхових резервів, то за даними Forinsurer на перше півріччя 2022 року для 6 найбільших лайфових компаній вони збільшились на 15% в порівнянні з минулим роком та склали 10,5 млрд грн. Інвестиційна діяльність також була прибутковою.
Не будемо забувати й про заощадження українців, які зараз живуть та працюють за кордоном. У 2021 році вони мали близько 30 млрд доларів заощаджень у різних країнах світу, причому як на депозитних, так і на пенсійних рахунках. За даними комісара ООН з початку війни ще 4,2 млн українців отримали тимчасовий захист в Європейських країнах. Дослідження показують, що більше половини з них покращили своє фінансове становище.
В теперішній ситуації заощадження українців, як тих, що працюють в Україні, так і тих, хто виїхав, можуть стати найбільшим та найнадійнішим джерелом «довгих грошей». Свідомо підтримуючи державу та тримаючи заощадження в Україні, звичайні громадяни можуть інвестувати кошти в розвиток економіки та створювати майбутнє країни власними руками.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 346
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 121
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 35792
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 31688
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
19100
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12772
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12330