Як в Covid-епоху поступово знищується право на приватність
Від "кодів здоров’я" до соціального рейтингу? Китай пропонує запровадити у світі свою модель паспортів здоров’я.
Під час віртуальної зустрічі «Великої двадцятки» керівник Китаю Сі Цзіньпін запропонував створити механізм міжнародного визнання «кодів здоров’я». Ця система кодів застосовується у Китаї і, ймовірно, вона стала одним із чинників успіху боротьби цієї країни з Covid-19. Жителі країни отримують QR-код – червоний, зелений чи жовтий. Колір присвоюється із врахуванням тесту на коронавірус, спілкування з іншими Covid-19-хворими, перебування на території країн з важкою епідеміологічною обстановкою. Потрапити в публічне місце можна, маючи зелений код. Спочатку така система діяла в окремих регіонах, проте потім вона була поширена на весь Китай.
Тоталітарні країни показали себе чи не найкраще у боротьбі з пандемією. І дійсно, якщо можна відстежувати місцезнаходження людини та примусово заставляти її дотримуватись ізоляції за умови, якщо вона може бути носієм вірусу, це значно знижує поширення небезпечної хвороби та економить купу грошей та зусиль цим країнам. Проте це нівелює певні базові права особистості, в тому числі, право на приватність.
Китай давно не переймається такими дрібницями і його пропозиція запровадити такі паспорти здоров’я – це перший крок на шляху до масового контролю та знищенню приватності, але уже у світовому масштабі.
Пандемія Covid-19 – це, певно, перший настільки унікальний період в житті людства, коли цінності свободи та демократії увійшли в протистояння із боротьбою з хворобою. Що важливіше – право конкретного індивіда на приватність його особистого життя чи життя інших людей, яких цей індивід може заразити?
До речі, про більш універсальний інструмент - паспорт здоров’я – нещодавно говорив колишній керівник Google Ерік Шмідт. Він впевнений, що свобода однієї особи варта можливості врятувати 10 тисяч людей. І вважає, що в паспорт здоров’я варто внести всі хвороби, якими перехворіла людина, які вона має щеплення, які ліки приймає. І рекомендує, щоб цей паспорт зберігався у смартфоні.
Тоді нескладні інструменти дозволять попереджувати користувачів про те, що, до прикладу, неподалік від них знаходяться носії Covid-19 чи герпесу. Теоретично, таку технологію можна інтерполювати й далі і, наприклад, заборонити носіям герпесу чи СНІДу сідати на літак чи в потяг. Звідси недалеко й до заборони виходити з дому взагалі. Особливо, якщо квартира має розумні двері, які управляються віддалено.
Звісно, описана історія – це перебільшення, але саме зараз це перебільшення може поступово почати перетворюватись на реальність. Більше того, в деяких країнах це стало реальністю.
У мене немає відповіді на питання про те, чи варте право на свободу однієї людини права не захворіти на небезпечну хворобу іншої. Але я знаю, що в такі «темні часи» зазвичай і відбувається наступ на базові права, і через деякий час те, що було недопустимим раніше, стає новою нормою.
Зараз такою новою нормою може стати наступ на приватність. Пандемія закінчиться, а приватність не повернеться.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 286
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 196
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 156
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 146
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 57454
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49004
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
24525
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 14528
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10453