Невигідна інтернет-свобода: у ЄС вирішили знищити захищену комунікацію
Вільний доступ до інформації та засобів комунікації (обміну повідомленнями) – може відійти в минуле. Або, принаймні, сильно змінитися в порівнянні з тим, до чого ми звикли на сьогоднішній день.
Зашифровані месенджери, захищена пошта та файлообмінники, та й будь-які інструменти, які дозволяють, з одного боку, обмінюватись контентом, а з іншого – залишати цю комунікацію і ці процеси таємними, вочевидь, використовуються різними нехорошими хлопцями. І уже далеко не перший рік точаться суперечки щодо того, щоб дозволити урядам / спецслужбам читати переписки цих нехороших хлопців. Бо сьогодні зробити це не так просто, треба принаймні бавитися з рішенням суду.
Час від часу ідея забезпечення доступу спецслужб до зашифрованої переписки звучить, причому не один рік. І ось сьогодні знову згадали про те, що варто б надати доступ до зашифрованих повідомлень, причому згадали у Євросоюзі. Ніби-то це спричинили останній теракт у Відні. Уже з’явився проект документу, автори якого запевняють, що соціальні сервіси та інші провайдери несуть відповідальність за те, щоб їх інструменти не використовувались для незаконної діяльності, тероризму чи інших речей. Тому у ЄС хочуть створити інструмент для видалення матеріалів терористичного характеру.
В документі сказано, що влада ЄС підтримує необхідність використання стійкого шифрування, проте це шифрування не повинно заважати спецслужбам займатись своєю роботою. Тому власники платформ та провайдери таких послуг повинні забезпечити доступ спецслужб до переписки користувачів.
Іншими словами, месенджери і платформи повинні додати в свої сервіси бекдори – спеціальну «дірку» в коді, яка дозволить отримати доступ до даних додатку чи сервісу, в цьому випадку – читати зашифровану переписку користувачів.
За умови використання end-to-end-шифрування у месенджерах, прочитати переписку їх користувачів неможливо. Це може бути реальним лише тоді, коли розробники месенджерів передадуть ключі шифрування спецслужбам. Це саме те, чого вимагали і не добились від Telegram в Росії. А зараз виходить, що країни старих демократій також усвідомили небезпеку існування інструментів захищеної комунікації і вирішили з цим боротися.
Насправді ця боротьба триває давно і заяви про те, що варто усунути етап отримання рішення суду з організації процесу доступу до контенту, звучали ще декілька років тому і не один раз і з вуст можновладців різного рівня і з різних країн – про це говорили чиновники ФБР, високопосадовці Великобритані, Австралії. Боротьба з тероризмом – це такий собі ідеальний привід для того, щоб впровадити бекдор, заборонити захищені сервіси чи придумати щось іще. Або заблокувати окремі онлайн-сервіси. Поки це лише бесіди, проте приклад того, як бесіди перетворюються в реальні дії та закони ми маємо – закони у нашого північного сусіда і кримінальна відповідальність за «лайки» та «репости» викликають і подив, і обурення. Але не менше обурення викликають і заяви американського мінюсту від жовтня цього року про те, що шифрування в месенджерах несуть загрозу суспільній безпеці.
Ідея ЄС заборонити шифрування, точніше, нівелювати його захист, по-перше, призведе до втрати цими інструментами існуючої аудиторії, а ще - до появи нових, супер-захищених месенджерів. Ймовірно, не таких масових. Можливо, платних (що відбулось з ринком VPN, де майже не залишилось адекватних безкоштовних продуктів). І заголовок 2013 року «В будь-якій незрозумілій ситуації роби захищений мессенджер» стає реальним знову.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 286
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 196
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 156
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 146
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 57454
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49004
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
24525
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 14528
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10453