Невигідна інтернет-свобода: у ЄС вирішили знищити захищену комунікацію
Вільний доступ до інформації та засобів комунікації (обміну повідомленнями) – може відійти в минуле. Або, принаймні, сильно змінитися в порівнянні з тим, до чого ми звикли на сьогоднішній день.
Зашифровані месенджери, захищена пошта та файлообмінники, та й будь-які інструменти, які дозволяють, з одного боку, обмінюватись контентом, а з іншого – залишати цю комунікацію і ці процеси таємними, вочевидь, використовуються різними нехорошими хлопцями. І уже далеко не перший рік точаться суперечки щодо того, щоб дозволити урядам / спецслужбам читати переписки цих нехороших хлопців. Бо сьогодні зробити це не так просто, треба принаймні бавитися з рішенням суду.
Час від часу ідея забезпечення доступу спецслужб до зашифрованої переписки звучить, причому не один рік. І ось сьогодні знову згадали про те, що варто б надати доступ до зашифрованих повідомлень, причому згадали у Євросоюзі. Ніби-то це спричинили останній теракт у Відні. Уже з’явився проект документу, автори якого запевняють, що соціальні сервіси та інші провайдери несуть відповідальність за те, щоб їх інструменти не використовувались для незаконної діяльності, тероризму чи інших речей. Тому у ЄС хочуть створити інструмент для видалення матеріалів терористичного характеру.
В документі сказано, що влада ЄС підтримує необхідність використання стійкого шифрування, проте це шифрування не повинно заважати спецслужбам займатись своєю роботою. Тому власники платформ та провайдери таких послуг повинні забезпечити доступ спецслужб до переписки користувачів.
Іншими словами, месенджери і платформи повинні додати в свої сервіси бекдори – спеціальну «дірку» в коді, яка дозволить отримати доступ до даних додатку чи сервісу, в цьому випадку – читати зашифровану переписку користувачів.
За умови використання end-to-end-шифрування у месенджерах, прочитати переписку їх користувачів неможливо. Це може бути реальним лише тоді, коли розробники месенджерів передадуть ключі шифрування спецслужбам. Це саме те, чого вимагали і не добились від Telegram в Росії. А зараз виходить, що країни старих демократій також усвідомили небезпеку існування інструментів захищеної комунікації і вирішили з цим боротися.
Насправді ця боротьба триває давно і заяви про те, що варто усунути етап отримання рішення суду з організації процесу доступу до контенту, звучали ще декілька років тому і не один раз і з вуст можновладців різного рівня і з різних країн – про це говорили чиновники ФБР, високопосадовці Великобритані, Австралії. Боротьба з тероризмом – це такий собі ідеальний привід для того, щоб впровадити бекдор, заборонити захищені сервіси чи придумати щось іще. Або заблокувати окремі онлайн-сервіси. Поки це лише бесіди, проте приклад того, як бесіди перетворюються в реальні дії та закони ми маємо – закони у нашого північного сусіда і кримінальна відповідальність за «лайки» та «репости» викликають і подив, і обурення. Але не менше обурення викликають і заяви американського мінюсту від жовтня цього року про те, що шифрування в месенджерах несуть загрозу суспільній безпеці.
Ідея ЄС заборонити шифрування, точніше, нівелювати його захист, по-перше, призведе до втрати цими інструментами існуючої аудиторії, а ще - до появи нових, супер-захищених месенджерів. Ймовірно, не таких масових. Можливо, платних (що відбулось з ринком VPN, де майже не залишилось адекватних безкоштовних продуктів). І заголовок 2013 року «В будь-якій незрозумілій ситуації роби захищений мессенджер» стає реальним знову.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18257
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14359
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6147
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2535