Влада захищається від протесту шахтарів силовиками
Ще ніколи влада не використовувала стільки сил на противагу протесту шахтарів. Учора лише у приміщенні Міненерговугілля та навколо нього було задіяно сотні бійців Нацгвардії. А напередодні у Лисичанську Луганської області затримали автобус із шахтарями, як
Ще ніколи влада не використовувала стільки сил на противагу протесту шахтарів. Учора лише у приміщенні Міненерговугілля та навколо нього було задіяно сотні бійців Нацгвардії. А напередодні у Лисичанську Луганської області затримали автобус із шахтарями, які тільки заходили до нього, щоб їхати до Києва, потім їх дві години протримали на одному із блок-постів. До цього у Лисичанську представники поліції та СБУ демонстративно й неприховано намагалися вплинути на шахтарів. Однак гірники змогли виїхати, бо пригрозили зупинкою усіх чотирьох шахт і початком широкомасштабного страйку. Майже годину вимушено простояли на кордоні Донецької та Дніпровської областей і шахтарі ДП «Красноармійськвугілля».
Водночас треба відзначити, що на ДП «Лисичанськвугілля» не виплачено зарплату ще за грудень 2015 року та квітень-червень цього року. А на ПАТ «Львівська вугільна компанія» з людьми не розраховуються уже 6 місяців. Значна заборгованість і на шахтах, які підлягають реструктуризації. Складною залишається ситуація й на державних шахтах: тут не отримали заробленого за один-два місяці.
Ситуація у вугільній галузі, за нашими оцінками, буде лише погіршуватися, бо не виділено коштів на державну підтримку підприємств, не збалансована ціна на вугілля, шахти часто знеструмлюють через борги за електроенергію, відсутнє ритмічне відвантаження продукції. Керівники Міненерговугілля штучно стримують роботу копалень, доводячи їх до повного банкрутства. Дивує, що міністр Ігор Насалик, не радячись ні зі спеціалістами, ні з профспілками та не враховуючи їхньої думки, заявляє, що із 35 діючих нині державних шахт залишиться лише сім.
Чому НПГУ взяло на себе відповідальність за проведення протестної ходи у Києві 20 липня? Бо стихійні акції протесту на місцях влада ігнорує і вони не приносять очікуваного результату. Але щоб приїжджати чи приходити пішки до Києва для вирішення нагальних проблем вугільної галузі, необхідні кошти. НПГУ хоча й спирається на підтримку шахтарів, все ж має обмежені фінансові можливості. Тому може так статися, що у подальшому гірникам доведеться ходити з шапкою по колу для збирання коштів на проведення акцій на захист свої трудових прав. Бо через окупацію Росією східних територій України НПГУ втратила частину своїх первинних осередків та членів профспілки, а відповідно – і їхніх внесків, а отже й фінансових можливостей.
У той же час наступ на права трудівників в Україні з боку влади, роботодавців і міжнародного капіталу зростає. Чого варті лише спроби ухвалити новий Трудовий кодекс, суттєво скоротити Списки №1 та №2, які дають право на пільгову пенсію людям, зайнятим роботою у важких і шкідливих умовах, внесення негативних змін до законодавчих актів у цій сфері, зокрема, й у Кодекс законів про працю України? У ситуації, в яку зараз потрапила НПГУ, інші галузеві профспілки, що входять до складу КВПУ, мають взяти на себе більше відповідальності за забезпечення прав і свобод людей праці та їхніх сімей. Бо раніше основне навантаження у цих справах припадало на НПГУ. Уже 27 липня ці питання нам потрібно буде вирішити на раді КВПУ. Якщо КВПУ не вдасться відстояти свої права, то тиск на простих людей у країні тільки посилюватиметься. А стиснута пружина врешті-решт розпрямиться, і тоді не уникнути стихійних бунтів з усіма негативним наслідками. Тому люди праці мають знайти у собі силу, мужність і мудрість для створення надійних механізмів захисту своїх трудових прав, одним із яких є незалежний профспілковий рух.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1137
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 158
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8601
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 6850
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6341
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3753
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 3099