Фінансування діяльності факторингової компанії в Україні
У попередньому записі я аналізував причини, які перешкоджають розвитку класичного факторингу (про те, що це таке, також читайте там) в Україні. Сьогодні хочу більш детально розглянути питання джерел фінансуван
У попередньому записія аналізував причини, які перешкоджають розвитку класичного факторингу (про те,що це таке, також читайте там) в Україні. Сьогодні хочу більш детальнорозглянути питання джерел фінансування факторингових операцій.
Для початку хочузазначити, що ринок класичного факторингу в Україні практично вільний. Станомна 30.06.2016 в Україні діє 481 факторингова компанія, у той же час послугикласичного факторингу надають близько двадцяти гравців (разом факторинговікомпанії і банки). Тобто абсолютна більшість факторингових компаній сьогоднізаймається викупом проблемних банківських кредитів та боргів перед банками. Такаструктура ринку відкриває широкі можливості для факторингових компаній, якішукають нові зони розвитку.
Варто пам'ятати, що надання послуг класичного факторингу вимагає, щоб у розпорядженніфактора була велика кількість вільних обігових коштів, адже чим більшефінансування фактор надасть, тим більший прибуток отримає. У той же час саметруднощі із залученням коштів є перешкодою для виходу на ринок класичного факторингунових компаній.
Проаналізуємоструктуру джерел фінансування факторингових операцій у І півріччі 2016 року за данимиНацкомфінпослуг.
Тобто в Україні факторингові операції майжена 82,2% фінансуються за рахунок власних коштів факторів. Ще більш промовистоці цифри виглядають з урахуванням того, що у першому півріччі 2015 року цейпоказник становив 77,2%.
З урахуванням цього надання послуг класичногофакторингу не під силу більшості факторингових компаній.
Як же знайти вихід із ситуації, що склалась?
Для відповіді на це запитання проаналізуємоструктуру фінансування діяльності турецьких факторингових компаній (ринокфакторингу Туреччини у 2016 році за даними організації Factors ChainInternational оцінюється у 39 310 млн. євро).
Компанія TURKRATING у своєму аналізітурецького ринки факторингу вказує, що головним джерелом (більше 70%)фінансування факторів у Туреччині є короткострокові банківські кредити відтурецьких та іноземних банків. Великі факторингові компанії без проблемотримують такі кредити, у той час, як малі компанії мають до них доступ завищими відсотковими ставками, а також під додаткові гарантії від акціонерів. Головнимджерелом кредитування турецьких факторів є ощадні банки, інвестиційні банки та іноземнібанки.
Ще одним механізмом залучення фінансуванняфакторами у Туреччині є випуск облігацій. Така можливість стала доступнатурецьким факторам у 2010 році.
У 2012-2013 обсяги коштів, отриманихфакторами від клієнтів, росли пропорційно кількості капіталу, залученогофакторами за результатами випуску облігацій. Так за даними TURKRATING, у 4кварталі 2010 року факторами було залучено 3 229 млн. євро за рахунокбанківських кредитів і випуску облігацій. У цей же період факторингові компаніїотримали від дебіторів виплати у розмірі 3 817 млн. євро; у той самий часу 4 кварталі 2013 року фактори залучили 4 991 млн. євро за рахунокбанківських кредитів і випуску облігацій і отримали 5 872 млн. євро віддебіторів. Таким чином ріст ринку факторингу внаслідок залучення факторамикоштів за рахунок банківських кредитів та випуску облігацій очевидний.
Описаний досвід Туреччини можна взяти заприклад того, як створити джерела фінансування факторингових компаній, якінадають послуги класичного факторингу. В Україні однак, цей досвід, поки щозастосувати не можна, щонайменше з двох причин:
- Вартістькредитів є надзвичайно високою. Залучення коштів за такими цінами призведе дотого, що фінансування, яке фактори надають клієнтам, також буде невиправданодорогим. Як результат послуги факторів будуть не по кишені бізнесу.
- Облігації,які випускатимуть факторингові компанії мають гарантувати високу прибутковість.Враховуючи економічну нестабільність в Україні, інвестори купуватимуть тількицінні папери з максимально високою дохідністю і мінімальним строком погашення.
Таким чином, поки ситуація в Україні залишатиметьсянестабільною, очікувати розвитку ринку класичного факторингу не слід.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 340
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 113
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 89
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18632
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 15749
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12554
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12007
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6757