Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.07.2022 14:53

Ми маємо шанс перетворити енергетичну кризу з ризику на можливості

Доктор економічних наук, професор. Народний депутат України IX скликання

Свої ресурси є, але як слід використати їх – поки що не можемо

В світі набирає обертів глобальна енергетична криза, яка, безумовно, прямо стосується і України.

Вже близько року відбувається різке зростання світових цін на газ та на інші види енергоресурсів (вугілля, нафта), а також на електроенергію.

Окремі підприємства в країнах ЄС заявили про запровадження заходів скорочення видатків і навіть про наміри вивести виробництво за межі ЄС. Уряди окремих держав ЄС оголосили про запровадження заходів захисту споживачів, передусім домогосподарств, та запровадження тимчасових заходів регулювання енергетичних ринків.

Загалом, починаючи з другого кварталу 2021 року відбувається невпинне зростання світових цін практично на всі види енергетичних ресурсів. Зокрема, за рік:

➢ майже у двічі зросли ціни на сиру нафту та всі види моторного палива;
➢ майже в п'ять разів зросли ціни на природний газ;
➢ майже в три рази зросли ціни на вугілляенергетичних марок.

Неминучим наслідком зростання цін на енергетичні ресурси є зростання цін на електроенергію, що у кінцевому підсумку призводить до суттєвого зростання показника промислової інфляції.

А поточний показник промислової інфляції дає вкрай негативний сигнал про майбутній значний ростпоказника споживчої інфляції, що неодмінно призведе до суттєвого погіршення рівня життя громадян в усіх країнах Єврозони. Загалом, через 5-6 місяців промислова інфляція стане загальною для усіх груп товарів та послуг вже для роздрібних споживачів, для людей.

Варто відмітити, що показник споживчої інфляції в країнах ЄС вже відреагував зростанням на зростання світових цін на енергоносії.

Країни єврозони, як і решта країн світу, зараз лише на початку великої енергетичної кризи, яка неодмінно переросте в глобальну та довготривалу соціально-економічну кризу.

За оцінками незалежних експертів, вплив поточної енергетичної кризи матиме значно більший негативний вплив на розвиток світової економіки, ніж мала найбільша енергетична криза ХХ сторіччя – світова нафтова криза 1973 року. 

При цьому, як і будь-яка криза, нинішня несе із собою як ризики, так і можливості.

Географічне розташування України зумовлює розміщення в її управлінні 5% від усіх сировинних запасів світу. Зокрема, в надрах України виявлено майже 20.000,0 родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, з яких 8.172,0 родовища по 98 видах мінеральної сировини мають промислове значення.

Так, Україна займає перше місце в Європі за запасами уранових руд, друге місце в Європі за запасами природного газу, третє місце в Європі за запасами вугілля, тощо.

Таким чином, в цілому Україна має великий запас первинних енергетичних ресурсів, що дає значний потенціал для подальшого розвитку енергетичного сектору. Загалом, в межах самодостатнього первинного енергопостачання, Україна є найбільш конкурентоспроможною країною серед усіх інших країн Центральної та Західної Європи.

Тобто потенційні можливості для того, щоб комфортно почувати себе в умовах світової енергетичної кризи, в Україні – одні із найкращих в Європі.

Але, в той же час, для українського енергетичного комплексу характерне неефективне використання технічних потужностей та висока енергоємність економіки, зношення та протермінуванняексплуатації обладнання. Значним негативним фактором для української енергетики стало зменшення власних потужностей через тимчасову втрату кількох важливих об’єктів енергетичної інфраструктури, спричинених російською окупацією Донецької та Луганської областей та анексією Криму.

Як справедливо зазначається у Стратегії енергетичної безпеки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 907-р, паливно-енергетичний комплекс України перебуває в критичному стані. Енергетична інфраструктура країни зношена і характеризується високими втратами енергії під час виробництва, транспортування та споживання.

Серед іншого, в українському паливно-енергетичному комплексі:

➢ понад 44 відсотки енергії втрачається під час перетворення та транспортування до кінцевого споживача (в той час як в ЄС середній показник становить 32 відсотки);
➢ майже 40 відсотків теплових пунктів перебувають в аварійному стані;
➢ 15,8 відсотка загальної протяжності тепломереж єаварійними;
➢ 70 відсотків складає зношеність електромереж у комунальній сфері;
➢ для 18,5 тис. кілометрів газорозподільних мереж строк експлуатації сплив;
➢ 15 тис. кілометрів газорозподільних мереж перебувають в аварійному стані. 

При великих природних запасах енергетичних ресурсів Україна, в той же час, дуже залежна від імпорту палива. Зокрема, у 2020 році імпортований газ становив близько 30 відсотків сукупного споживання природного газу в Україні. Україна стала на 85 відсотків залежною від імпорту нафтопродуктів.

Нам потрібно використовувати свої енергетичні ресурси самостійно, щоб не бути суттєво залежною від постачання ядерного палива з російської федерації, якавсе ще задовольняє понад 50 відсотків обсягу потреб українських атомних електростанцій.

Свої ресурси є, але як слід використати їх – не можемо. 

Що можна і треба зробити для виправлення ситуації?

Уряду необхідно ґрунтовно проаналізувати поточну ситуацію, що склалась на енергетичному ринку ЄС, та невідкладно розробити і ухвалити нову Стратегію енергетичної безпеки в умовах енергетичної кризи та широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Вказана Стратегія енергетичної безпеки має чітко визначити пріоритети розвитку окремих галузей паливно-енергетичного комплексу України з метою формування доступного резерву потужностей генерування енергії (постачання енергоресурсів) в достатніх обсягах.

Необхідно невідкладно переглянути правила та моделі, які встановлені останніми роками на газовому ринку та ринку електричної енергії. Також необхідно запровадити новий порядок формування цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги. Відповідні пропозиції були запропоновані мною ще в минулому році, в моєму законопроекті №6426 про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу", який дозволить значно знизити ціни на газ.

Урядом невідкладно має бути проведено перевірку стану готовності до реагування (stresstests) паливно-енергетичного комплексу країни у разі серйозних перебоїв постачання або суттєвого зниження обсягів власного видобутку енергоносіїв. За результатами вищевказаної перевірки має бути розроблений та поданий на затвердження РНБОУ план невідкладних дій у разі настання кризових ситуацій в енергетичному комплексі.

Вказаний план невідкладних заходів повинен, серед іншого, чітко визначати категорії "захищеності" споживачів енергоносіїв. Це дозволить негайно запускати алгоритми зниження споживання тими чи іншими категоріями споживачів у разі настання кризової ситуації. 

Уряду негайно необхідно створити умови для альтернативних маршрутів фізичного, гарантованого постачання енергоресурсів, передусім природного газу. З цією метою варто максимально швидко долучитися до Енергетичної платформи ЄС для добровільної спільної закупівлі газу, зрідженого природного газу та водню.

Маючи значну ресурсну базу уранових руд, з яких підтверджені запаси складають понад 220 тисяч тонУкраїні необхідно залучити європейські компанії для швидкого нарощування власного видобутку урану. Із залученням передових європейських технологій (наприклад французької Оrano S. A.)створити нові потужності з перероблення, збагачення та виробництва ядерного палива з видобутої в Україні сировини. Цей захід дозволитьпозбавитися залежності від постачання ядерного палива з російської федерації та задовольнити потреби українських атомних електростанцій у повному обсязі власним ядерним паливом.

Сильні використовують кризу як шанс, слабкі – занепадають духом та стають ще слабшими. Ми маємо вийти із нинішньої ситуації сильнішими, ніж були. І в нас є для цього всі підстави. Для цього потрібно тільки діяти – грамотнопрофесійно та вчасно. 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]