Головні уроки Держбюджету-2022
Минулого тижня український парламент затвердив Державний бюджет України на 2022 рік.
Дякуючи системній та скоординованій роботі бюджетного комітету та наших колег-парламентарів, країна отримала державний кошторис вчасно. Це дуже важливо для місцевих рад, адже їм треба встигнути проголосувати місцеві бюджети на наступний рік, врахувавши дані нового держбюджету.
Що вдалося
Значну частку показників Держбюджету-2022 можна охарактеризувати як збалансовані та реалістичні. Так, досить об’єктивно та зважено уряд та парламентарі підійшли до показників дохідної та видаткової частини. До другого читання доходи бюджету-2022 було збільшено на 54,7 млрд грн до 1311 млрд грн завдяки, у першу чергу, суттєвому збільшенню надходжень з податку на прибуток підприємств (плюс 21,1 млрд грн). Також було збільшено й видатки - на 55,7 млрд грн до 1521 млрд грн.
Перелік статей, за якими фінансування було збільшено, дає уявлення щодо головних напрямів розвитку країну у прийдешньому році. Наприклад, на соціальну підтримку бізнесу у регіонах, де було запроваджено протиепідемічні заходи, що призвели до зупинки бізнесу, закладено 3 млрд грн. Із життям у новій “ковідній” реальності тісно пов’язана ще одна велика стаття видатків: у порівнянні з 2021 р. оплата пакетів медичних послуг за програмою медичних гарантій збільшено на 33,8 млрд грн. Кошти передбачено для встановлення базової заробітної плати для лікарів у 20 тис. грн та 13,5 тис. грн - для медичних працівників середньої ланки. Також розмірі 1 млрд грн буде профінансовано загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України». Завдяки цим коштам розпочнеться реконструкція та розвиток систем централізованого водопостачання та водовідведення - отже, згодом доступ до якісної питної води матимуть усі українці.
Серед інших пріоритетів видаткової політики зміцнення обороноздатності країни, дорожня інфраструктура, освіта, оборона, цифровізація тощо.
Що не враховано
Розмір прожиткового мінімуму, закладений урядом у Держбюджеті-2022, особисто мені важко назвати виваженим. Адже це дуже важливий показник, з яким безпосередньо пов’язаний розрахунок розмірів допомоги на дітей, допомоги по інвалідності, безробіттю, тощо. Отже, встановлено, що прожитковий мінімум з 1 січня 2022 р. становитиме 2 тис. 393 грн, а з 1 липня 2022 р. – 2 тис. 508 грн і з грудня – 2 тис. 589 грн.
На жаль, протягом поточного року у світовій економіці відбулися масштабні негативні зміни. Спостерігаються найвищі за десятиріччя темпи зростання світових цін на продовольство, в усьому світі суттєво зростають ціни на енергоносії. Україна теж не стоїть осторонь цих сумних тенденцій. Маємо збільшення цін на продукти харчування (на 13,6 % у жовтні 2021 р. до жовтня 2020 р.) та комунальні послуги (на 18,8 % у жовтні цього року до відповідного періоду минулого року). І за розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 р. становить 5 тис. 26 грн. Цей показник, як не важко побачити, у 2 рази перевищує закладений у бюджеті. Таке суттєве заниження прожиткового мінімуму неминуче призведе до зниження реального рівня доходів українців. Стан справ ускладнює і те, що на виплату пільг і житлових субсидій у Держбюджеті-2022 заплановано на 18,8% менше планового обсягу асигнувань поточного року.
Аналогічна ситуація склалася і з соціальним забезпеченням наших пенсіонерів. Відповідно до держбюджету мінімальна пенсія в Україні з січня становитиме 1 тис. 934 грн, з липня – 2 тис. 27 грн. А відповідно до реального прожиткового мінімуму розрахованого Мінсоцполітики, мінімальна пенсія повинна становити 3 тис. 800 грн вже сьогодні. Важливо розуміти, що наразі пенсію до 2 тис. грн в Україні отримують майже 15% пенсіонерів. А третина (!) українських пенсіонерів має від 2 тис. грн до 3 тис. грн. Тобто біля половини громадян України пенсійного віку отримують пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум.
Маю констатувати: у Держбюджеті-2022 знайти найкращий вихід із гострих ситуацій не вдалося. Проте сподіваюся, що у майбутньому інтереси наших пенсіонерів та найменш захищених верств населення буде враховано більш відчутно. Тому будемо працювати далі і досягати поставленої мети!
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 456
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 99
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8690
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7467
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4242
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3643
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 3329