Енергія без кінця: як Києву переходити на "зелену" енергетику
Одна з причин утворення парникових газів – викопне паливо. Альтернативні джерела енергії можуть стати рятувальними для планети. Як же відновлювальну енергетику можна впровадити у містах?
Нещодавно мій батько, депутат Київради Володимир Яловий, придбав сонячні батареї. Взимку, енергія від них може покривати до 15% потреб батька, а влітку надлишок він планує продавати. Батько зізнався, що я теж сильно вплинув на нього, коли почав займатись проблемами довкілля.
Його рішення наштовхнуло мене подумати над тим, як можна використовувати альтернативні види палива у мегаполісі.
Розповідаю, які бувають види відновлюваної енергії, звідки їх беруть у великих містах та що потрібно Києву.
Сонце, вітер, вода і… сміття
Відновлювані джерела енергії – це ті, які не можуть закінчитись. Наприклад, сонячні промені, сила вітру або води, тепло підземних вод.
Це ті альтернативи, про які ми чуємо найчастіше.
Однак люди винайшли багато способів, як використовувати енергію від власної діяльності. Як, наприклад, отримання біогазу з органічних відходів (решток їжі, опалого листя), отримання енергії від спалювання сміття та використання відпрацьованого тепла від підприємств чи будівель.
Сучасна відновлювана енергетика продовжує розвиватись, з’являються нові види. Зараз розробляються методи, як збирати енергію від блискавок або цукру, та, навіть, як створювати штучні торнадо для отримання електрики.
Чому це наш порятунок
В кінці осені до Києва на наше запрошення приїжджали експерти екологічного руху The Climat Reality Project, який заснував екс-віце-президент США Альберт Гор.
Еколог та експерт зі сталого розвитку Янна Бадет тоді розповіла, що одними з основних причин зміни клімату є використання викопного палива та робота підприємств і АЕС. В результаті згоряння, скажімо, вугілля виділяються так звані парникові гази: вуглекислий газ, окис азоту, метан. Вони утворюють таку собі «ковдру» в атмосфері. Через цей шар газів сонячне проміння, яке відбилось від Землі, не може повернутись назад у космос. Тож залишається нагрівати планету.
Янна наголосила: щоб протидіяти зміні клімату, необхідно відмовитись від викопного палива. Воно, по-перше, може закінчитись, а, по-друге, нагріває Землю. Натомість ми можемо перейти на відновлювані джерела енергії.
За словами експертки, перехід на «альтернативку» поступово дешевшає. Так з 1976 року собівартість сонячної енергії знизилась у 80 разів.
Природна енергія та мегаполіси
Рукотворні «кам’яні джунглі» можуть бути екологічними. Щоб зменшити темпи глобального потепління великі мегаполіси створюють стратегії екологічного розвитку. Багато з них ставлять за мету зупинити викиди парникових газів. Основний шлях – перехід на альтернативні джерела енергії.
У Копенгагені, столиці Данії, активно використовують енергію вітру. «Зелену» електрику постачають із острову Самсьо, на якому вітрова енергетика на 100% забезпечує потреби жителів. Ще одним джерелом енергії у Копенгагені є сміттєспалювальний завод CopenHill. Отримують струм з процесу згоряння відходів.
Ісландія славиться своїми гарячими джерелами. Тому у столиці, місті Рек’явік, геотермальні електростанції виробляють електричну та теплову енергію для 95% будинків. Такий вид енергії задовольняє 90% попиту міста на тепло та чверть попиту на електрику. Крім того, у Рек’явіку застосовують ще й гідроенергетику.
У Брукліні, штат Нью-Йорк, розташований завод, який використовує для енергії стічні води. Очисні споруди фільтрують воду і переробляють рештки на біогаз. Його можна використовувати для котелень чи замість бензину в автомобілях.
Як бачите, у великих містах альтернативна енергетика можлива. Головне питання – яким чином це втілити в Україні, зокрема, у Києві.
«Зелений» Київ
Міста, які впровадили у себе зелену енергетику, не починали «з нуля». В першу чергу, вони готували стратегічні документи у сфері екології. Для цього досліджували потенціал свого міста та найбільш рентабельні способи отримувати «зелену» енергію.
Саме тому ми почали працювати над екологічною стратегією Києва. І, звісно, у ній буде конкретна мета для нашої столиці, яка дозволить впровадити відновлювані джерела енергії.
Поки документу немає і це причина того, що екологію не враховують при плануванні економіки чи ЖКГ міста. Натомість кияни можуть власними силами почати перехід на відновлювану енергетику, адже це економічно вигідно. Наприклад, за допомогою створення ОСББ.
Я вважаю, що це один із шляхів, як Києву переходити на альтернативні види енергії.
Наведу приклад об’єднання співмешканців багатоквартирного будинку «Оберіг на Позняках». Жителі встановили сонячні батареї, вітрові генератори та теплові насоси, які беруть тепло з вентиляційних шахт.
Є багато переваг співпраці в ОСББ. По-перше, їх енергоефективні ініціативи фінансово підтримує держава. По-друге, мешканці самі зацікавлені вкладати кошти, бо потім платитимуть менше за комунальні послуги і зможуть заробляти на продажі «зеленої» енергії.
Насправді, екологічно, не означає дорого. Як я вже говорив, перехід на відновлювану енергію дешевшає, а її продаж навпаки має все більший попит.
Щоб перевести на «альтернативку» хоча б одне місто, необхідно дуже ретельно попрацювати із законодавством у цій сфері, а ще створити стратегії для міст. І робити це якомога швидше, адже зміна клімату не зачекає.
Однак починати можливо з особистих зусиль: утеплити власний будинок і споживати менше електрики, відмовитись від щоденних поїздок на машині. Маленькі, але регулярні кроки, завжди мають великі результати.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 351
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 264
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 187
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 144
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 53615
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 47890
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10427
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9220
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9163