Київ БЕЗ Дніпра. Фантазія чи реальність?
Дніпро помирає. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
ПРАТ “АК “Київводоканал” очолив “антирейтинг” найбільших забруднювачів вод Дніпра. За інформацією зі звіту Держводагентства, підприємство є найбільшим забруднювачем України, сумарно скидаючи 283,3 млн. кубічних метрів забруднених стічних вод, з них 264,9 млн. кубічних метрів є недостатньо очищеними, а решта - взагалі не очищеними. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
Проблема забруднення річок вже давно набула всеукраїнського масштабу. Головна водна артерія України - Дніпро є одним із основних джерел прісної води. Понад 70 % населення України отримують питну воду саме з його басейну. Проблема забруднення Дніпра є питанням національної безпеки. Наразі, ми спостерігаємо, що річка цвіте і міліє на очах.
Вічне запитання - хто винен? Відповідь дуже проста - ми з вами. Серед винуватців: велика кількість дамб, недостатньо очищені побутові стоки, відходи від діяльності промислових підприємств та масове використання миючих засобів з великим вмістом фосфатів. Все це - результат діяльності людини.
За 25 років Україна втратила близько 10 000 маленьких річок. Яскравим прикладом наочності проблеми є майже повністю обміліла річка Почайна, яка колись була суднохідною. За даними Гідрометслужби, концентрація шкідливих сполук у багатьох річках України перевищує норму в 30-40 разів. Від цього вода починає цвісти, гине риба. Як я вже зазначив, основна проблема - уповільнення течії, що сприяє швидкому “мілінню” річок. Через це суттєво знижуються об’єми прісної води.
Не зважаючи на те, що українці рідко відчувають справжній дефіцит води, у світовому рейтингу щодо відновлювальних внутрішніх водних ресурсів Україна посідає лише 125 місце з 180 країн. Такі дані приводить Світовий Банк. На кожну людину в нас припадає 1,2 тис. кубів прісної води. Для прикладу, в Італії та Франції цей показник сягає 3 тис. кубів, навіть в африканських Ефіопії та Нігерії цей показник вищий і сягає 1,25 тис. кубів прісної води на людину. Критичною є ситуація з посухою в південних регіонах України, рівень прісної води на душу населення там становить 400-500 кубів на людину, що більш ніж в два рази менше ніж в середньому по Україні. До речі, деякі країни взагалі імпортують прісну воду, серед них Мальта, Бахрейн, навіть Нідерланди та Бельгія. Згідно з прогнозами експертів, до 2025 року більш ніж 2,8 млрд. людей з 48 країн світу будуть відчувати нестачу води. То ж проблема нестачі прісної води актуальна не лише для України, а й для всього світу.
Які першочергові кроки потрібно зробити, щоб вирішити ситуацію?
1. Створити прозорі умови для роботи компаній, що очищують водойми за допомогою земснарядів. Видобуваючи пісок, компанії отримують прибуток, при цьому вирішують проблему “міління” річки.
2. Будувати та модернізовувати очисні споруди. Бортницька станція аерації збудована понад 70 років тому, лише уявіть наскільки застаріле там обладнання.
3. Зробити для всіх невідворотність покарання. Основою правової держави є не тільки верховенство закону та його безумовне виконання, а ще й невідворотність покарання за його порушення. Саме на це варто звернути більшу увагу. На жаль, дуже часто невідворотність покарання губиться в політичній царині, а від цього страждає в першу чергу екологія.
4. Не чекати допоки ми втратимо Дніпро. Визнати проблему і почати діяти.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 351
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 238
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 178
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 124
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 50550
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 46951
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10391
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 8898
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
8854