МВФ зменшив прогнози економічного росту в Європі: наслідки війни в Україні
Міжнародний валютний фонд попереджає нас про «серйозні економічні наслідки для Європи» через війну в Україні.
Європейський Союз – міцний притулок чи випалене поле?
Гуманітарна катастрофа в Україні відчувається і в Європі. Близько 5 мільйонів переміщених осіб уже втекли від бойових дій, що стало наймасовішою подією на континенті з часів Другої світової війни. І ще мільйони стали внутрішньо переміщеними особами. Найбільша кількість людей перетнула кордони з Польщею, Румунією, Угорщиною та Молдовою.
Європейський союз швидко прийняв тих, хто був переміщений внаслідок російського вторгнення. На щастя, ЄС надав переміщеним особам дозвіл на проживання та роботу та отримання соціальної допомоги протягом як мінімум року.
Проте війна в Україні стала серйозною перешкодою для відновлення Європи після пандемії. Різкі стрибки цін на енергоносії та харчові продукти зараз сильно зменшують ринкові обороти, а економічна невизначеність стримує інвестиції.
Війна як лакмусовий папірець для майбутніх змін
Зараз війна для людей – це можливість нагадати, що Європа має і може зробити більше для майбутнього розвитку та безпеки. Підвищення енергетичної безпеки завдяки розширенню відновлюваних джерел може бути першим кроком до мети.
Війна - це шок, який знижує обсяг виробництва та підвищує ціни. На жаль, МВФ прогнозує, що інфляція збільшиться до 5,5 відсотків у країнах із розвиненою економікою та до 9,3 відсотка у країнах Європи з менш розвиненим ринком. Винятки в цьому прогнозі – Україна, Росія та Туреччина.
Економічна криза
Наразі мета фінансової політики — це стримування інфляції. Більшість тиску на ціни зумовлена силами, непідконтрольними центральним банкам. Наприклад, потрясіння на ринках енергоносіїв та продовольства, збої у ланцюжках постачання – це те, над чим треба працювати.
Там, де це можливо, урядам слід взаємодіяти із соціальними партнерами, щоб не допустити стрибків цін по відношенню до заробітної плати.
Бюджетний тиск буде гострішим у деяких країнах, які відкривають свої кордони для переміщених осіб. Наприклад, у Польщі, де перебувають майже 3 мільйони осіб, або в Молдові, де кількість переміщених осіб дуже велика в порівнянні з населенням. Це підкреслює необхідність справедливого розподілу витрат на гуманітарну допомогу між членами ЄС.
Ціна післявоєнного відновлення
Завдання Європи полягатиме в тому, щоб відновити економічно сильну Україну, яка заохочує повернення переміщених осіб. Відновлення зруйнованої інфраструктури вимагатиме великого фінансування. Здійснення реформ щодо зміцнення інститутів та державної політики дозволить максимізувати зростання дивідендів від реконструкції.
Це займе час, і деякі з тих, хто втік, швидше за все, залишаться на якийсь час у країнах, що приймають. Інтеграція переміщених осіб, переважно жінок і дітей, у робочі місця та школи матиме вирішальне значення. Цілеспрямована політика на ринку праці, наприклад, тимчасові субсидії на заробітну плату для стимулювання найму, може покращити ситуацію.
Наразі головним завданням усіх європейських держав, звісно після допомоги Україні у стримуванні агресора, є стримування інфляції. Тому для запобігання значного економічного падіння багатьом країнам доведеться приймати дещо невигідні економічні реформи. Однак це саме той трамплін, від якого можна відштовхнутися та стрибнути до високих економічних показників із часом.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1137
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 156
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8591
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 6798
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6289
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3750
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 3084