Затримання особи, відносно якої є ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання
Наслідки проходження внутрішніх пунктів контролю або перетину державного кордону особою, відносно якої винесено ухвалу про дозвіл на її затримання з метою приводу
Затримання особи, відносно якої є ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу до суду
За наявності ухвали слідчого судді (суду) про дозвіл на затримання особи з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно врахувати наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному чинним КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням самого прокурора. Розгляд такого клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Під час затримання особи та її доставки до суду у цьому випадку, працівники поліції мають право застосувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби – кайданки.
Таким чином, якщо така ухвала (тобто, ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу) існує, то у випадку встановлення місця знаходження та зацікавленості сторони обвинувачення, вірогідність, що ця особа буде затримана при перетині державного кордону України складає 99 %.
Відповідно до статті 191 КПК України затримана на підставі ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту її затримання повинна бути доставлена до слідчого судді (суду) або звільнена.
Затриману особу протягом вказаного тут строку доставляють до слідчого судді (суду), який постановив ухвалу про дозвіл на її затримання, і цій особі негайно вручається копія такої ухвали.
Про затримання такої особи негайно повідомляється слідчий, прокурор, які були зазначені в ухвалі про дозвіл на затримання, а також захисник або інша особа (родичі, члени сім’ї тощо) на прохання затриманої особи.
Строк дії вказаної ухвали слідчого судді (суду) - 6 місяців із дати її постановлення, якщо в ухвалі не зазначено інший строк.
Після затримання складається протокол про затримання, в якому вказується підстава затримання – ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання, дата та номер справи. В цьому протоколі обовʼязково мають бути також вказані - точний час та місце затримання.
Звертаю особливу увагу на наступне. Моментом затримання слід вважати момент часу, коли зʼявились такі обставини, при яких затримана особа силою або через підкорення наказу службової особи Державної прикордонної служби, Національної гвардії України чи працівника правоохоронного органу була змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Також, частиною 4 ст. 191 КПК України передбачено, що у разі затримання особи на транспорті, місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.
У разі затримання особи на транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається точка у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
Як вже було зазначено вище, після моменту затримання протягом 36 годин затриману особу мають доставити до слідчого судді (суду) для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи звільнити. Як правило, за 36 годин особа доставляється до слідчого судді (суду) і починається судовий розгляд клопотання про застосування до неї запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя має право застосувати до особи і інший запобіжний захід, передбачений статтею 176 КПК України, а саме: особисте зобов’язання, особисту поруку, заставу, домашній арешт або зовсім відмовити у задоволенні клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу.
Після доставлення затриманої особи до слідчого судді (суду) розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається у звичайному порядку, визначеному положеннями ст. 193 КПК України. При цьому, слідчий суддя (суд) з’ясовує причини неприбуття цієї особи за попередніми викликами, перевіряє наявність обґрунтованої підозри, існування процесуальних ризиків, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та відповідність клопотання слідчого (прокурора) вимогам статті 184 КПК України.
Ухвала слідчого судді (суду) про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає. Саме це положення ч. 5 ст. 190 КПК України було підтверджено та визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.03.2020 р. N 5-р/2020.
Наостанок слід зазначити, що у зв’язку із введенням воєнного стану в нашій державі процедура винесення даного виду ухвал судами не змінилась.
Крім того, у звʼязку з дією воєнного стану значно збільшилась кількість внутрішніх пунктів контролю на території України, де, перевіряючи документи особи в паперовій чи електроній формі, працівники правоохоронних органів мають можливість швидко забезпечити затримання особи і подальше виконнання приписів ухвали про дозвіл на затриманя з метою приводу її до суду.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483