Два роки у Фонді держмайна, що далі?
Зручно підбивати підсумки двох років роботи у Фонді держмайна, коли KPI оцифровані, а статуси виконання всіх задач ведуться у таск-менеджері.
Уявіть собі воронку, яка символізує шлях, що проходять потенційні інвестори від моменту, коли тільки дізнаються про прозору малу приватизацію, до перерахування грошей до бюджету, модернізації об‘єктів та створення нових робочих місць.
Зона відповідальності регіональних відділень на етапах процесу досить широка - від пошуку об‘єктів і їх підготовки на приватизацію до консультування клієнтів, укладання договорів та контролю виконання постприватизаційних умов.
Ми разом попрацювали над тим, щоб на цьому шляху з‘явилось якомога більше українців, обізнаних про можливість, раніше доступну лише вузькому колу.
Без витрат на маркетинг регіональними відділеннями за 2 роки було проведено 806 заходів з охопленням більше 17000 людей в регіонах країни.
Також було ініційовано 339 ефірів на регіональних теле- і радіоканалах, які ще збільшили охоплення. Формати різні - від брифінгів та інтерв‘ю до прес-сніданків.
В декільках десятках заходів від Львовщини до Харкова і від Чорнобилю до Херсонщини участь брав особисто.
Приватизація перестала бути чимось закритим, таємним і кулуарним.
Організували і пряму взаємодію з місцевою владою, щоб підвищити ефективність управління державним майном в областях.
Вже в цьому році було створено 23 робочі групи, які опрацювали 3949 об‘єктів, що дозволило поповнити перелік приватизації 387 об‘єктами та передати в управління громадам більше 200 одиниць позастатутного майна (житлові будинки, інженерна інфраструктура та бомбосховища).
Ця робота дозволила привернути увагу до об‘єктів, по яким була проведена підготовка з повним розкриттям інформації та оголошенням в цьому році 1553 аукціонів малої приватизації по результатам яких очікуванний дохід вже складає 4,4 млрд. грн при плані на рік в 3,7 млрд. грн.
Участь в таких аукціонах взяли 2129 учасників, а ще у 2018 році їх було 715, частина з яких фіктивні.
Скажу відверто, могли б залучити до бюджету ще на 1 млрд. грн. більше, але цьому завадило законодавче обмеження. З квітня цього року діє заборона продажу зі зниженням ціни, тому сотні об‘єктів, стартова ціна яких (бухгалтерська балансова вартість) нижче ринкової, зараз не рухаються.
Мабуть, ви бачили у щотижневих звітах неуспішні аукціони - перспектива продати є тількі стартуючи з половини балансової вартості на аукціонах.
Законотворці вже планують виправити це, то ж найближчим часом очікуйте багато можливостей для інвестицій. Як правило, це вже занедбані об‘єкти, але вони можуть бути точками зростання нового бізнесу після модернізації або демонтажу.
Що далі?
«Фабрика прозорої приватизації» ефективно працює, а команда регіональних відділень добре знає свою роботу, тож є потенціал і для подальшого руху вперед.
Варто зауважити, необхідна передумова для нього - поповнення переліку об‘єктів на приватизацію за рахунок передачі міністерствами та відомствами.
Площа об‘єктів, які не використовуються, по країні перевищує 200 НСК «Олімпійський» - це все може стати фундаментом для бізнесу і базою для оподаткування та створення робочіх місць, замість збитків на охорону та корупції.
Ще довго можу розповідати про деталі, наводити приклади та розмірковувати над стратегією і тактикою, але це буде задовго і для лонгріду.
Тільки оренда державного майна настільки велика тема, що заслуговує на окреме підсумовування.
Про корпоративне управління, курувати яке мені випала честь останній місяць, взагалі мовчу - тільки в четвер детально розповідав на конференції.
Стежте за оновленнями - звітуємо і інформуємо регулярно.
Тисну руку всім, хто допомагає та працює поруч, змінюючи державу на краще!
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 339
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 154
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 113
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18573
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 14605
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12485
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11974
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6753