Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31 жовтня словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накинена Берліном система розподілу мігрантів за квотами є “мертвою”. Заява Фіцо прозвучала і як констатація факту, і як певна відповідь на нещодавні погрози італійського прем'єра Маттео Ренці заблокувати ухвалення бюджету ЄС у відповідь на відмову центральноєвропейських держав приймати мігрантів. У світлі консолідованої позиції і принциповості країн Вишеградської четвірки шантаж Ренці виглядає як жест відчаю.
За рік часу центральноєвропейським державам вдалося дуже багато. Вони вивели тему неприйняття мігрантів із марґінесу і похитнули існуючий у ЄС status quo. І все це при тому, що Вишеградська четвірка продовжує бути мозаїчною. Вона не набрала більш чіткого інституційного вираження. Вона не монолітна у внутрішньополітичному відношенні (з одного боку — перебування при владі поміркованих правих у Польщі та Угорщині, з іншого — правління соціал-демократів у Чехії та Словаччині). Країни Вишеградської четвірки можна диференціювати за критерієм ставлення до Росії (хоч існує потенціал вироблення більш принципової позиції відносно Москви в масштабах усього регіону — див статтю “Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції”). Попри всі ці відмінності Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина випрацювали спільне бачення базових питань і втілюють його в життя.
“Поховання” Вишеградською четвіркою теми квот, а також сам прецедент політики неприйняття мігрантів змушує винести питання більш жорсткої міграційної політики на загальноєвропейський рівень. Адже, якщо ряд країн відмовляється демонструвати “солідарність” у справі розподілу мігрантів, можливо їх узагалі не варто приймати?
Тема посилення кордонів перестає бути табу. Якщо раніше вимоги не впускати мігрантів звучали лише з Угорщини, то зараз вони починають озвучуватися і поза межами Вишеградської четвірки. Скажімо, обережно солідаризується зі своїми східними сусідами Австрія.
Отож, держави Вишеградської четвірки, захищаючи свої національні інтереси, наразі захищають і всю Європу. Центрально-Східна Європа продовжує залишатися такою собі “останньою надією” Західної цивілізації.
03.11.2016 20:29
Вишеградський щит Європи: перші перемоги
Країни Вишеградської четвірки продемонстрували, що здатні чинити належний опір брюссельським бюрократам і домінуванню Берліну. Консолідація декількох держав, котрим у межах Євросоюзу була відведена роль “молодших партнерів”, приносить цілком відчутні політ
Країни Вишеградської четвірки продемонстрували, що здатні чинити належний опір брюссельським бюрократам і домінуванню Берліну. Консолідація декількох держав, котрим у межах Євросоюзу була відведена роль “молодших партнерів”, приносить цілком відчутні політичні результати.31 жовтня словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накинена Берліном система розподілу мігрантів за квотами є “мертвою”. Заява Фіцо прозвучала і як констатація факту, і як певна відповідь на нещодавні погрози італійського прем'єра Маттео Ренці заблокувати ухвалення бюджету ЄС у відповідь на відмову центральноєвропейських держав приймати мігрантів. У світлі консолідованої позиції і принциповості країн Вишеградської четвірки шантаж Ренці виглядає як жест відчаю.
За рік часу центральноєвропейським державам вдалося дуже багато. Вони вивели тему неприйняття мігрантів із марґінесу і похитнули існуючий у ЄС status quo. І все це при тому, що Вишеградська четвірка продовжує бути мозаїчною. Вона не набрала більш чіткого інституційного вираження. Вона не монолітна у внутрішньополітичному відношенні (з одного боку — перебування при владі поміркованих правих у Польщі та Угорщині, з іншого — правління соціал-демократів у Чехії та Словаччині). Країни Вишеградської четвірки можна диференціювати за критерієм ставлення до Росії (хоч існує потенціал вироблення більш принципової позиції відносно Москви в масштабах усього регіону — див статтю “Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції”). Попри всі ці відмінності Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина випрацювали спільне бачення базових питань і втілюють його в життя.
“Поховання” Вишеградською четвіркою теми квот, а також сам прецедент політики неприйняття мігрантів змушує винести питання більш жорсткої міграційної політики на загальноєвропейський рівень. Адже, якщо ряд країн відмовляється демонструвати “солідарність” у справі розподілу мігрантів, можливо їх узагалі не варто приймати?
Тема посилення кордонів перестає бути табу. Якщо раніше вимоги не впускати мігрантів звучали лише з Угорщини, то зараз вони починають озвучуватися і поза межами Вишеградської четвірки. Скажімо, обережно солідаризується зі своїми східними сусідами Австрія.
Отож, держави Вишеградської четвірки, захищаючи свої національні інтереси, наразі захищають і всю Європу. Центрально-Східна Європа продовжує залишатися такою собі “останньою надією” Західної цивілізації.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1155
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 198
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 146
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 138
Популярне
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 9864
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8883
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 6821
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6682
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4108
Контакти
E-mail: [email protected]