Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Що стосується Угорщини, то інтенсифікація угорсько-московських зв'язків була спричинена тим, що Будапешт після 2010 року опинився в ізоляції. Справедливі прагнення Орбана перетворити Угорщину на сильного і незалежного геополітичного гравця (до того ж, вірного власним світоглядним орієнтирам) спричинило тиск з боку не лише Брюсселю, але й інших глобалістських сил. За таких умов Будапешт був змушений звернути свій погляд у бік Москви. Прихід до влади у Польщі “Права і справедливості” радикально змінив ситуацію. Будапешт перестав бути самотнім у своїх прагненнях.
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у якості своєрідного запобіжника посилення в регіоні позицій Москви. Антимосковська налаштованість курсу польської влади накладає свій відбиток на зміст інтеграційних процесів, бо ні Будапешт, ні Прага і Братислава не можуть з нею не рахуватися. Роль додаткових антимосковських чинників відіграють залучені до центральноєвропейської інтеграції Вільнюс (безпосередньо зацікавлений у тому, аби Міжмор'я розвивалося як противага західним претензіям Кремля) та Загреб (доволі насторожений відносно цих претензій).
Не можна ігнорувати й економічної складової інтеграційних процесів. Як було помітно під час нещодавнього саміту у Добровніку, країни Міжмор'я серйозно працюють над здобуттям енергетичної незалежності регіону. Такий вектор розвитку також серйозно знижує московський вплив на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Нарешті, на ситуацію потрібно дивитися більш глобально. Центральноєвропейська інтеграція спрямована проти домінування Берліну. А відтак вона спрямована і проти тандему Берлін-Москва. Тісна інтеграція перетворює країни Міжмор'я із периферії впливу двох потужних геополітичних центрів на міцний і гострий клинок, що перекроює геополітичну конфігурацію Північної Євразії.
Польща є концентратом усвідомлення небезпек, котрі несе тандем Берлін-Москва. А тому збереження за нею ролі одного лідерів інтеграційних процесів у Центральній Європі є запорукою того, що ці процеси не будуть використані Кремлем, а підуть йому на шкоду.
13.09.2016 14:58
Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у як
Серед чинників, які підживлюють скепсис щодо перспектив Міжмор'я, особливе місце займає стереотип принципово промосковської позиції кількох центральноєвропейських держав. У першу чергу йдеться про Угорщину. Дві інші “проблемні” країни — Чехія і Словаччина. Проте бачити у цих трьох державах надійних і принципових партнерів РФ означає суттєво викривляти існуючу ситуацію.Що стосується Угорщини, то інтенсифікація угорсько-московських зв'язків була спричинена тим, що Будапешт після 2010 року опинився в ізоляції. Справедливі прагнення Орбана перетворити Угорщину на сильного і незалежного геополітичного гравця (до того ж, вірного власним світоглядним орієнтирам) спричинило тиск з боку не лише Брюсселю, але й інших глобалістських сил. За таких умов Будапешт був змушений звернути свій погляд у бік Москви. Прихід до влади у Польщі “Права і справедливості” радикально змінив ситуацію. Будапешт перестав бути самотнім у своїх прагненнях.
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у якості своєрідного запобіжника посилення в регіоні позицій Москви. Антимосковська налаштованість курсу польської влади накладає свій відбиток на зміст інтеграційних процесів, бо ні Будапешт, ні Прага і Братислава не можуть з нею не рахуватися. Роль додаткових антимосковських чинників відіграють залучені до центральноєвропейської інтеграції Вільнюс (безпосередньо зацікавлений у тому, аби Міжмор'я розвивалося як противага західним претензіям Кремля) та Загреб (доволі насторожений відносно цих претензій).
Не можна ігнорувати й економічної складової інтеграційних процесів. Як було помітно під час нещодавнього саміту у Добровніку, країни Міжмор'я серйозно працюють над здобуттям енергетичної незалежності регіону. Такий вектор розвитку також серйозно знижує московський вплив на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Нарешті, на ситуацію потрібно дивитися більш глобально. Центральноєвропейська інтеграція спрямована проти домінування Берліну. А відтак вона спрямована і проти тандему Берлін-Москва. Тісна інтеграція перетворює країни Міжмор'я із периферії впливу двох потужних геополітичних центрів на міцний і гострий клинок, що перекроює геополітичну конфігурацію Північної Євразії.
Польща є концентратом усвідомлення небезпек, котрі несе тандем Берлін-Москва. А тому збереження за нею ролі одного лідерів інтеграційних процесів у Центральній Європі є запорукою того, що ці процеси не будуть використані Кремлем, а підуть йому на шкоду.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
Топ за тиждень
Популярне
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13306
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 11930
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5142
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4358
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4025
Контакти
E-mail: [email protected]