Скільки коштує житло в Польщі та чи відчутна різниця із цінами в Україні
Біля 1 млн українських біженців перебувають в Польщі, такі дані на початку червня надав Офіс ООН із прав людини.
Та й зараз потяги та автобуси, які прямують до цієї дружньої нам країни переповнені, тому, думаю, зараз наших співвітчизників там не менше. Українці знаходять роботу в польських компаніях, вивчають мову та купують нерухомість. А також можуть взяти іпотечний кредит. Тож не дивно, що ціни в польських містах суттєво вищі, аніж в Україні.
Скільки коштує житло
Cередня вартість житла в Польщі складає 9 000 злотих за квадратний метр, що відповідає 80,2 тисячам гривень. Як і в більшості міст світу – найдорожче житло в країні саме в столиці. В Варшаві за житло доведеться заплатити 160-170 тис. грн в еквіваленті, а у Кракові, що нагадує український Львів, - 152-160 тис. грн за квадратний метр. Звісно, що в країні можна знайти й дешевші квартири. Як от у Лодзі, де за квартиру потрібно викласти у еквіваленті 71-76 тисяч гривень за квадратний метр. Це забагато, як для України.
Середня вартість житла в нашій країні набагато нижча та складає 35-40 тисяч гривень за квадратний метр. У Києві – найбезпечнішому та економічно розвиненому місті країни можна придбати житло за 50 тисяч гривень за квадратний метр. А за 160-170 тис. грн, а саме стільки коштує житло в польській столиці – Варшаві, можна розраховувати на квартиру в елітній новобудові в центральній частині міста з хорошим ремонтом. Львів наздоганяє столицю за вартістю квартир – тут житло коштує 48 тисяч гривень, в Ужгороді та Дніпрі - по 46 тисяч гривень, а в Одесі – 37 тисяч гривень за квадратний метр.
Менший ринок
Польський ринок нерухомості розвивається не тільки за рахунок місцевих покупців, які можуть оформити іпотеку під 2% річних у злотих на 10 років та з початковим внеском 10%, але й інвесторів. Людей із грошима, які часто купують квартири по мінімальній ціні на початку будівництва, а згодом продають готове житло. Так вони можуть заробити 20-30% на різниці. Або здавати квартири в оренду – кількість бажаючих винаймати житло в польських містах суттєво збільшилась після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
У довоєнні роки в Україні теж було багато бажаючих вкласти гроші в ринок нерухомості – в різних новобудовах таких квартир нараховувалось від 30% до 50%. Однак після масового бомбардування українських міст, яке розпочалось 24 лютого 2022-го, ця категорія покупців вже не поспішає до відділів продажу. І це логічно. Бо, по-перше, нових проєктів зараз обмаль через обвал продажів і вибору фактично немає. А, по-друге, ніхто не може гарантувати, що завтра у квартиру «не прилетить» частина дрону або ракети. Тож поодинокі інвестори є, однак вони частіше за все вкладають кошти в квартири у новобудови Львова чи Ужгорода. Усі добре пам’ятають, як важко було орендувати житло навесні минулого року, тож деякі хочуть придбати власне житло у безпечних регіонах, недалеко від кордону із країнами ЄС.
Суттєві зміни на ринку житла можуть відбутись лише тоді, коли в Україні завершиться війна. І єдиної точки зору, як розвиватимуться події та чи отримає наша країна мільярдні компенсації – немає. Однак вже зараз зрозуміло, що в Україні формується відкладений попит на квартири, а пропозицій на ринку первинної нерухомості перші декілька років не буде. Бо для будівництва нового ЖК потрібно щонайменше три роки, враховуючи розробку проєкту та отримання усіх необхідних рішень. Тож ціни на житло в нових будинках дійсно можуть суттєво зрости, однак навряд чи доженуть рівень польських.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13328
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12182
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5150
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4400
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4043