Ринок нерухомості у столиці та в регіонах: що будуємо та для кого?
У тенденціях часу зараз казати, що війна внесла суттєві корективи у подальші плани забудовників та повністю змінила структуру ринку нерухомості.
Дійсно, ми живемо в унікальний період, в якому набуваємо досвід щоденно працювати в екстремальних умовах. Це стосується зараз усього – починаючи від збитих логістичних коридорів, наявності будівельних матеріалів та коливань на валютних ринках.
Але, детально зараз треба визначити наступні тенденції, які ми обговорюємо з колегами, девелоперами з-за кордону, а також з керівниками суміжного бізнесу.
1. У травні-червні багато, хто з українців, які виїжджали за кордон прийняли рішення повернутися та зараз визначаються, де планують жити. Особливо, це стосується літніх людей, діти яких намагаються обрати для своїх батьків більш безпечне місце проживання та все частіше звертають увагу на західні регіони України, на невеличкі населені пункти, але наближені до інфраструктури та з гарними комунікаціями. Оскільки вже є сенс говорити про підготовку до зими, то можна казати, що дуже мало людей вкладаються у власні проєкти будівництва. Ця категорія клієнтів орієнтуються на вже готові приватні котеджі та будинки, в які можна переселитися найближчим часом та в яких усі комунальні питання вже вирішив забудовник. Тобто, де вже чітко зрозуміло, що підведена вода, газ, світло, є логістика з вивозу сміття тощо. На це орієнтовані також вимушені переселенці робочого віку, які обирали перебування на західній Україні у лютому-березні. Значний відсоток з них шукає власне житло для своєї родини з огляду на рівень готовності, наближеність до обласного центру або кордону.
2. Друга тенденція стосується працюючих людей, які «прив’язані» до столиці, зберегли тут свій бізнес та мають подальші плани по його розвитку. Частина з них втратили своє власне житло у передмісті Києва у ході бойових дій та поступово ремонтують свої будинки. На час цієї відбудови ця група клієнтів шукає власне житло у новобудовах та має дуже практичні вимоги до цього житла.
Наприклад, якщо раніше престижними вважалися останні поверхи та найважче продавалися квартири на поверхах посередині, тепер ця тенденція змінилася. Цікавість до останніх поверхів вже знизилася з огляду на питання безпеки, а майбутні клієнти все частіше цікавляться наявністю паркінгу або бомбосховища, міцністю стін та використаними матеріалами. Тобто, в цьому питанні війна внесла суттєві корективи та відрегулювала попит. До того ж заможні клієнти зорієнтовані придбати житло, яке їм буде легше продати у випадку необхідності виїжджати за кордон. А зробити це швидше з невеликими та зручними квартирами, ніж з апартаментами понад 150 м2.
3. Ще одна тенденція на ринку нерухомості стосується довгострокових інвестицій у житло. Значний відсоток клієнтів, які мають можливість дозволити собі придбання нового житла без кредиту, знаходяться у режимі очікування та прискіпливо слідкують за ринком нерухомості. Особливо, якщо житло знаходиться на фінальній стадії забудови. Тому, багато, хто з девелоперів зараз змагається на рівні знижок на вартість квадратного метра.
Проте, загальний висновок з поточної ситуації у тому, що вартість житла в столиці знижуватися не буде. Про це говорить багато факторів – починаючи з вартості будівельних матеріалів та становищі на світовому ринку металу. Житло у західних регіонах України – навпаки, має тенденцію до зросту. Та найближчі місяці ми будемо спостерігати, що попит буде визначити нову ціну. Тому, на моє переконання, восени найкращий час вкладати в житло та визначатися з умовами придбання, якщо йдеться про кредити або розстрочку.
До того ж усі гравці ринку очікують на запуск іпотечного кредитування, якій покращить купівельну спроможність клієнтів та вирівняє увесь ринок нерухомості України.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18465
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 13069
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12374
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11935
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6749