Податкові пільги. Вигода, яка може обернутися пасткою.
З прийняттям Закону "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", при встановленні податкових пільг слід брати до уваги їх вплив на конкуренцію. Які можуть бути наслідки нехтування цим правилом?
В Україні триває розгортання системи моніторингу та контролю державної допомоги, яку держава надає суб’єктам господарювання.
Зазначена система розглядає податкові пільги як одну з форм надання державної підтримки бізнесу. Про це вже говорилося у блозі.
Не слід помилятися, вважаючи, що до прийняття у 2014 році Верховною Радою України Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі - Закон) органи влади не здійснювали підтримки окремих підприємств та цілих секторів економіки. Підтримка надавалася, і продовжує надаватися, однак, здебільшого – підприємствам державного сектору економіки. Говорити про якісний облік, прозорість та оцінку ефективності державної допомоги, яка надавалася до набрання чинності Законом, на жаль, не доводиться.
Беручи до уваги зобов’язання України, взяті в межах інтеграції до Європейського Союзу, вся державна допомога, яка надається в Україні, в тому числі, у формі податкових пільг, має бути приведена у відповідність до європейських стандартів у строк до 2022 року.
До цього дедлайну кожен захід, кожна програма державної допомоги будуть переглянуті АМКУ на предмет їх сумісності з конкуренцією. Вся державна допомога, яка надмірно обмежує конкуренцію, буде припинена.
Поки що в Уповноважений орган з питань державної допомоги, яким згідно з Законом є Антимонопольний комітет України, практично не приймає рішень про недопустимість державної допомоги. Однак це не зменшує ризиків отримати серйозні наслідки нехтування правилами надання державної допомоги.
У цьому можна пересвідчитися, ознайомившись з деякими рішеннями з аналогічних питань, які прийняті нашими європейськими візаві.
Так, за результатами дослідження Європейської Комісії (ЄК), у 2015-2018 рр були прийняті рішення, якими визнано факти надмірності, вибірковості та невиправданості податкових пільг, які вибірково надавалися для низки компаній. За наслідками цих рішень:
- Fiat та Starbucks сплатили 23,1 та 25,7 млн євро недосплачених податків відповідно Люксембургу та Нідерландам;
- 35 міжнародних компаній додатково сплатили близько 900 млн євро податків у Бельгії;
- Apple відшкодувала на користь Ірландії 14,3 млрд. євро податків;
- Amazon відшкодував Люксембургу 282,7 млн євро;
- Engie здійснює повернення невиправданих податкових пільг Люксембургу в обсязі близько 120 мільйонів євро.
І це ще не все. Нещодавно, у вересні 2018 року, Європейська Комісія завершила розгляд справи щодо застосування Люксембургом особливої схеми оподаткування до компанії McDonald's Europe Franchising.
На відміну від згаданих вище рішень ЄК, у справі щодо McDonald's Комісії не вдалося довести факт надання суб’єкту господарювання незаконної державної допомоги у вигляді невиправданих податкових пільг. Все ж таки, в наслідок розгляду цієї справи, Договір про уникнення подвійного оподаткування, укладений між Люксембургом та США більше не даватиме можливості повного уникнення оподаткування доходів компанії McDonald's, та як наслідок – отримувати через це переваги порівняно з конкурентами.
Що ж стосується України, то за даними Державної фіскальної служби України, станом на 01.01.2017 чинними є міжнародні договори та конвенції про уникнення подвійного оподаткування України з 74 країнами (в тому числі, з Люксембургом).
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій Державної фіскальної служби містить інформацію щодо принаймні тисячі діючих індивідуальних податкових консультацій, виданих лише протягом двох останніх років. При чому, 233 з них – стосуються оподаткування доходів нерезидентів.
Тим часом, у Річному звіті про надання державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні за 2017 рік, Комітет відзначає неповноту наданої надавачами державної допомоги інформації щодо наданої у 2017 році державної підтримки у формі фіскальних заходів. Так, у Звіті зафіксовано лише 294,36 млн грн такої державної підтримки, тоді як реальні її обсяги у декілька разів більші.
Так, за даними ДФС, станом на 01.01.2018 загальна сума податкових пільг становила близько 26,1 млрд грн. З них пільги за податком на прибуток підприємств склали близько 1,4 млрд грн.
Те, що АМКУ вже звернув свою увагу на питання податкових пільг, вже є «першим дзвіночком». Попри сьогоднішню завантаженість Комітету та повільність у прийнятті рішень, що стосуються державної допомоги, у майбутньому тема надання державної підтримки у формі фіскальних заходів неодмінно стане предметом прискіпливої уваги з боку АМКУ. Адже останній у своєму арсеналі має повноваження здійснювати контроль за держдопомогою з ретроспективою у 10 років.
Нагадаю, що на відміну від класичного конкурентного права, у випадку з державною допомогою Комітет не має повноважень накладати штрафні санкції, однак тут – дещо цікавіше. АМКУ має право вимагати повернення усього обсягу державної допомоги, визнаної ним не сумісною з конкуренцією. У даному випадку йдеться можливе повернення підприємствами до бюджету усього обсягу, коштів, на який було зменшено податкові зобов’язання.
Висновок: претендуючи на отримання податкової пільги, слід переконатися у її відповідності конкурентному законодавству.
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 245
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 91
- Справа на мільярд 76
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
2962
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
1946
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1803
-
Азербайджан вигнав із країни головну пропагандистську організацію Кремля
Бізнес 1729
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 1710