Замість навчальних аудиторій та кіно – черговий ЖК?
Вже не вперше бачимо гучний скандал навколо забудов території університетів. Цього разу - новий сумний кейс.
Що сталось?
Вчора земельна комісія Київради, в незаконний спосіб підтримала проект рішення щодо надання земельної ділянки по вул. Коновальця, 18 розміром близько 2 гектарів державному підприємству “Укркінохроніка”. Рішення прийнято в інтересах приватної компанії “Зодча Діадема” з метою подальшої забудови цієї території в центрі міста.
В чому проблема?
На земельній ділянці площею 2,4 га у місті Києві, за адресою Євгена Коновальця, 18 фактично розміщені будівлі трьох організацій, двоє з яких знаходяться у підпорядкуванні Міністерства культури та інформаційної політики України:
1. Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого - 12 об’єктів нерухомого майна загальною площею 13181,3 кв.м.;
2. Державне підприємство «Українська студія хронікально-документальних фільмів» (далі - ДП “Кінохроніка”) - 16 об’єктів нерухомого майна, загальною площею 5135,0 кв.м;
3. Житловий будинок ОСББ «Коновальця 18» - 33 квартири, загальною площею 1965,6 кв.м;
До цього часу земельна ділянка не розподілена між жодною з організацій. Ця історія триває з далекого 2013 року та містить, на мою думку, в собі величезний корупційний шлейф.
За даними ЗМІ, попереднє керівництво ДП “Кінохроніка” свідомо загнало це підприємство в борги. Згодом уклало інвестиційну угоду з ПрАТ “Зодча діадема”, яка й покрила борги підприємства. Навіщо це зроблено?
Ймовірно йдеться про корупційну схему, опишу її в чотирьох кроках:
1. Взяти під контроль ДП “Кінохроніка”, сформувати суттєву заборгованість.
2. Укласти інвестиційну угоду, згідно якої приватне підприємство “Зодча діадема” виплачує борги ДП “Кінохроніка”.
3. Відвести земельну ділянку в центрі міста, розміром близько 2 Га державному підприємству.
4. Рішенням суду, відібрати в ДП “Кінохроніка” земельну ділянку на користь приватної компанії “Зодча діадема” з метою подальшої забудови.
З приходом в міністерство культури та інформполітики Олександра Ткаченка, ситуацію вдалось стабілізувати. Директор, що свідомо заганяв підприємство в борги - був звільнений.
Як мені стало відомо, корупційні сили не збираються здаватись. Руками земельної комісії КМР 27 січня 2021 року фактично ухвалено рішення, яке суперечить здоровому глузду та закону. Деталі - нижче.
Яка позиція зацікавлених сторін?
1. Земельна комісія фактично проігнорувала позицію Міністерства культури та інформаційної політики України, яка була викладена в двох листах: № 7359/33 від 10.06.2020 року та №738/33 від 27.01.2021.
Зокрема, МКІП у своїх листах наголосив на необхідності утриматись від порушення реалізації права державних суб’єктів господарювання (Університету ім. Карпенка-Карого та ДП “Кінохроніка”), передбачене статтею 92 Земельного Кодексу України.
Також МКІП звернув увагу на те, що Рішенням Київради від 22 травня 2013 року № 449/9506 Київському національному університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на баланс університету для обслуговування навчальних корпусів та інших цілей пов’язаних з освітнім процесом.
2. Також проігноровано позицію ДП “Укркінохроніка”, фактично ДП не зверталось до Київради з проханням відвести їм земельну ділянку. Офіційний очільник підприємства взагалі не був запрошений на засідання. Найцікавіше, що інтереси ДП “Укркінохроніка” під час земельної комісії представляла така собі адвокат Гаврилова В. А, яка не була офіційно на це уповноважена. Питання чому в земельній комісії не перевірили повноваження цієї особи лишається загадкою.
Власне про це й повідомив у своєму зверненні до депутатки Київради Євгенії Кулеби - в.о директора ДП “Укркінохроніка” - Володимир Авраменко.

3. Проігноровано позицію Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, близько 13000 квадратних метрів аудиторій якого знаходиться на зазначеній земельній ділянці.
Свою позицію ректор Університету повідомив листом київському міському голові Віталію Кличку №50-01 від 26.01.2021. Також вже постфактум був направлений ще один лист депутатці Євгенії Кулебі з проханням втрутитись у ситуацію, прикріплюю їх нижче.
Таким чином, земельна комісія всупереч позиції практично всіх зацікавлених сторін ухвалила рішення на користь ДП “Укркінохроніка”, з метою дати можливість через суд відібрати цю земельну ділянку в ДП на користь ПрАТ “Зодча діадема” для подальшої забудови.
Що можна зробити зараз?
Перше - сьогодні я разом з колегами народними депутатами підняв це питання з трибуни Верховної Ради. Своїм зверненням ми закликали Генерального прокурора України Ірину Венедіктову звернути увагу на цю ситуацію. Також звернулись до депутатів Київради з проханням не ухвалювати протизаконних рішень.
Розраховую, що колеги по партії та інші депутати в Київраді в першу чергу захистять інтереси університету та українського кінематографу. Також сподіваюсь, що представники медіа та громадянського суспільства триматимуть цю ситуацію в фокусі.
Друге - варто врахувати позицію Мінкульту, яке зазначає: “У червні минулого року МКІП наголошувало, що відведення у постійне користування має здійснюватися між усіма суб’єктами, що знаходяться за вказаною адресою. У поточній редакції проект рішення Київської міської ради не підтримується МКІП”.
Тобто Міністерство наполягає на врахуванні думки всіх зацікавлених сторін щодо земельної ділянки - ДП “Укркінохроніка”, Університету Карпенка-Карого та ОСББ “Коновальця-18”.
Що робити далі?
Найголовніше - в.о директора ДП “Укркінохроніка” Володимир Авраменко та ректор університету ім. Карпенка Карого Безгін Олексій - висловили свою готовність укласти акт пропорційного розмежування майнового комплексу та земель на яких він знаходиться.
Цим документом фактично можна погодити межі земельних ділянок та режим спільного користування землями загального користування (в нашому випадку - дороги). Потрібно зробити це якомога швидше, щоб такі ситуації не повторювались в майбутньому.
На цій же позиції стоїть і МКІП на чолі з Олександром Ткаченком. То ж впевнений, рішення вже близько. Однак нам не варто розслаблятись, адже навряд забудовники здадуться так просто.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 296
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 200
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 175
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 59402
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49271
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
31363
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 18317
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10470