Труднощі та завдання на шляху до відновлення освітньої інфраструктури України
Минулого тижня відбувся форум «Війна & Освіта. Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи», організований колегами з БФ SavED.
Ситуація зі станом закладів освіти в найбільш постраждалих регіонах України – жахлива. Суттєвих пошкоджень зазнали навчальні заклади Харківської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Луганської, Чернігівської, Київської областей.
За даними, наданими МОН в Україні на лютий 2023 року, пошкоджено 3152 навчальний заклад, 440 – повністю зруйновано, майже половина з них – загальноосвітні школи.
Вже зараз актуальною є розробка та впровадження програм для відновлення освіти на післявоєнній території, а також надання необхідної підтримки для відновлення очного навчального процесу, щоб не допустити негативних довгострокових наслідків для суспільства.
Першим кроком відновлення очної освіти є відновлення фізичної інфраструктури шкіл, садочків та університетів, які були пошкоджені під час війни. Але наразі безпекова ситуація в деяких регіонах взагалі не дозволяє почати відбудову навчальних закладів, а на звільнених територіях критичним залишається питання з розміновуванням шкіл та прилеглих територій. Саме на цьому питанні варто зробити акцент.
На звільнених територіях велика загроза залишається від:
- Різноманітних видів протипіхотних та протитранспортних мін;
- Боєприпасів, які не розірвалися: гранати, ракети, артилерійські снаряди, бомби, касетні боєприпаси та запали;
- Замінованих пасток, замаскованих, наприклад, як пакунок з їжею, годинник або іграшка. Міни-пастки можуть бути встановлені в будь-якому місці й виглядати як звичайний побутовий предмет.
Наразі мінна небезпека - це форма терору, яка буде залишатися з нами на довгі роки. Тому критично важливою є безпека учнів та працівників закладів освіти. Це може включати регулярні роботи з розмінування, встановлення безпечних умов навчання та коригування планів дій у разі надзвичайних ситуацій.
Хочу наголосити на важливості впровадження обов'язкових програм навчання мінної безпеки для дітей, оскільки діти є однією з найбільш вразливих груп населення від мінної загрози. Позитивною новиною є те, що на державному рівні вже напрацьована певна інформаційна база для зменшення ризиків поранення чи загибелі дітей. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Міністерством внутрішніх справ України запустили вебсайт «Все про мінну безпеку» для батьків, вчителів та дітей. https://bezpeka.info/
Навчання дітей мінної безпеки має включати:
1. Правила поведінки в місцях, де може бути мінна загроза. Наприклад, не можна підіймати ніякі предмети, які вони знайшли на землі, а також не можна виходити за межі відомої території.
2. Використання візуальних матеріалів: малюнків, картинок та відео, щоб допомогти дітям краще зрозуміти те, що вони мають робити, щоб уникнути мінних небезпек.
3. Пояснення, як розпізнати мінні поля та місця, де можуть бути мінні пастки. Це може допомогти уникнути небезпеки.
4. Огляд реальних ситуацій, щоб показати дітям, які наслідки може мати ігнорування правил мінної безпеки та які кроки можна зробити, щоб уникнути небезпеки.
5. Вправи та симуляції небезпечних ситуацій для відпрацювання дій.
Плануючи звільнення 100% території України, ми маємо розуміти, що нас чекає довготривалий процес відродження, в тому числі в галузі освіти. І головним питанням буде – безпека дітей та молоді у закладах освіти.
Поділіться, які ви бачите шляхи розв'язання даної проблеми?
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 55208
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48582
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
13009
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10445
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9410