Як зняти арешт з об’єкта нерухомості?
За яких обставин може накладатися арешт на комерційну чи житлову нерухомість? Як зняти арешт з об’єкта нерухомості? Розгляд практичних питань і способів їх вирішення.
Накладення арешту на відповідний об’єкт нерухомості (житлове приміщення, комерційна будівля) стає суттєвою перешкодою для власника такого майна. Адже володілець майна позбавляється можливості вільно розпоряджатися та / або користуватися своєю власністю, зокрема, – відчужувати нерухомість через угоди купівлі-продажу, міни, дарування і таке інше.
При цьому дуже часто власники нерухомості дізнаються про наявний арешт несподівано, - безпосередньо при спробі нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна. В результаті чого нотаріус відмовляється посвідчувати таку угоду.
У даному блозі акцентується увага на практичних питаннях арешту нерухомості, який накладається у цивільних, кримінальних справах, - відносно фізичних осіб власників майна, а також у виконавчих провадженнях відносно таких осіб.
Забезпечення позову у цивільному провадженні
У значній кількості випадків, коли позивачем у цивільній справі виступає відповідний кредитор (стягувач), - застосовується процедура накладення арешту на майно фізичної особи – боржника, в якості правового механізму забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Таки чином, за допомогою положень вказаної норми позивач у справі забезпечує у майбутньому виконання рішення суду на свою користь. Адже поки триває судовий процес відповідач (позичальник / боржник) може переоформити усе своє майно на третіх осіб.
Клопотання про забезпечення позову подається разом з основним позовом, або на будь-якій стадії судового розгляду. Далі судом виноситься відповідна ухвала про задоволення або не задоволення такого клопотання. При цьому забезпечення повинно бути співмірним із позовними вимогами. Наприклад, у кредитних спорах для арешту нерухомості боржника необхідна значна сума заборгованості.
Арешт нерухомості у виконавчому провадженні
У разі застосування механізму примусового виконання судового рішення, – через виконавче провадження, – представники Державної виконавчої служби та приватні виконавці вправі використовувати ряд інструментів впливу на боржника, передбачених чинним законодавством України. Так, згідно п. 6) ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Варто звернути увагу, що арешти рухомого та нерухомого майна, а також банківських рахунків боржників у відповідних виконавчих провадженнях, – дуже поширена практика серед виконавців. З цією метою виноситься відповідна постанова ДВС, яка може бути оскарженою до суду.
До відома! Якщо арешт не впливає на факт виконання боржником своїх фінансових обов’язків, - виконавець може виставити арештоване майно на торги. Зокрема, йдеться про виставлення будь-яких об’єктів нерухомості на аукціон СЕТАМ.
Конфіскація, збереження доказів у кримінальному провадженні
У даному випадку арешт на нерухомість фізичної особи накладається у кримінальному процесі, - на стадії досудового розслідування. Здійснюється такий захід на підставі ухвали слідчого судді, яка може обґрунтовуватись наступним чином:
• потребою в збереженні речових доказів;
• безпосереднім зв'язком нерухомого майна із вчиненим злочином – у такому випадку застосовується спеціальна конфіскація;
• наявністю суттєвих підстав передбачати призначення судом конфіскації в якості покарання;
• забезпеченням цивільного позову, – про відшкодування потерпілому від злочину відповідної шкоди / збитків.
Правовою підставою для накладення арешту на нерухомість у кримінальному процесі є положення ст.ст. 171, 172 КПК України, - відповідно до яких з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Як знімається арешт з нерухомості?
Варіанти зняття арешту обираються відповідно до того, - яка саме процедура була застосована при його накладенні. В усіх випадках необхідно довести належними засобами доказування відсутність потреби в такому обтяженні або необґрунтованість арешту. У вказаній ситуації можна розглянути такі правові алгоритми:
Подання клопотання до суду щодо скасування заходу забезпечення позову у цивільному процесі.
Обґрунтовується відсутність підстав арештовувати майно чи зміна обставин, – наприклад, сума боргу неспівмірна вартості об’єкта нерухомості, на яке накладено арешт, або боржник здійснив ряд кроків для урегулювання проблеми з боргом. Клопотання розглядається протягом п'яти днів з моменту подання. Важливий практичний нюанс, – дане клопотання можна подавати до суду першої інстанції декілька разів (наприклад, – у зв’язку зі зміною відповідних обставин).
В якості альтернативного варіанту, або після отримання відмови у задоволенні клопотання, можна звернутися до апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду про забезпечення позову подається протягом п’ятнадцяти днів з моменту винесення такої ухвали.
Оскарження дій / рішення виконавця стосовно накладення арешту у виконавчому провадженні.
Закономірно, що арешт з майна знімається відразу після закриття виконавчого провадження, – тобто, з погашенням боргу чи визнанням недоцільності / неможливості реалізувати арештоване майно. Проте на практиці виконавці не завжди знімають арешти під час закриття провадження. У такому разі зняти арешт майна можна шляхом оскарження незаконних дій виконавця.
Доступні до застосування два шляхи оскарження дій / рішень виконавця щодо накладення арешту:
a) адміністративний, – подання скарги до вищого за підпорядкуванням підрозділу Державної виконавчої служби чи до Міністерства юстиції (на приватного виконавця);
b) судовий, – подання позову до суду.
Зняття арешту з об’єкта нерухомості у кримінальному провадженні.
Для цього, залежно від обставин, можна застосовувати варіанти, передбачені ст. 174 КПК України:
a) через клопотання слідчому судді / суду про зняття арешту, – особа може звернутися з таким клопотанням тільки в тому разі, коли вона не була присутня під час розгляду питання стосовно накладення арешту, арешт накладено необґрунтовано, або відпала потреба у застосуванні такого процесуального заходу (розглядається клопотання протягом трьох днів з моменту надходження);
b) оскарження відповідної ухвали слідчого судді до апеляційної інстанції (термін на оскарження, – п’ять днів з моменту винесення ухвали про накладення арешту).
До відома! Під час процедури зняття арешту з нерухомості (незалежно від підстав накладення такого арешту) можуть виникати різні непередбачені ситуації та перепони, - для подолання яких рекомендується залучати професійних юристів.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1132
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 114
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8332
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 5806
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5661
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3752
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3732