Державна допомога: ефективність та нові можливості
На запровадження нових правил державної допомоги вплинув цілий ряд зовнішніх та внутрішніх чинників. Однією з основних зовнішніх причин безумовно є виконання евроінтеграційних зобов’язань України.
На запровадження нових правил державної допомоги вплинув цілий ряд зовнішніх та внутрішніх чинників. Однією з основних зовнішніх причин безумовно є виконання евроінтеграційних зобов’язань України. Встановлення на національному рівні цих правил та їх уніфікація є однією із передумов, що необхідні для входження до спільного європейського ринку і, відповідно, для набуття повноправного членства у ЄС. До внутрішніх чинників можна віднести: неефективне, безконтрольне та непрозоре витрачання державних ресурсів, що призводить до підтримки неефективних підприємств та спотворення конкуренції.
Щоб обговорити процес змін Антимонопольний комітет України та Проект технічної допомоги Європейського Союзу «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» (SESAR) 11 квітня 2019 року провели в Києві Міжнародну конференцію «Реформа державної допомоги в Україні». Подія об’єднала понад 200 фахівців з усієї країни та дозволила спеціалістам обговорити прогрес та виклики реформи. У цій колонці підсумовую ті базові акценти реформи державної допомоги, які покликані підтримати розвиток бізнесу в країні.
В першу чергу ці можливості реалізуються через створення умов для вільної конкуренції. Мету реформи державної допомоги можна описати в 6 пунктах:
1. Надання державної допомоги виключно у випадках, коли цього потребує ринок.
2. Запровадження прозорого механізму надання державної допомоги.
3. Забезпечення рівності доступу усіх суб'єктів господарювання до державних ресурсів.
4. Перевірка доцільності (мінімізації) використання державних ресурсів суб'єктами господарювання.
5. Створення умов для економічного зростання.
6. Виконання міжнародних зобов’язань.
Однією з ключових новацій системи державної допомоги є досягнення суспільно-корисної мети такої допомоги. Законом регламентований перелік таких напрямків, де втручання держави є допустимим:
- інновації та розвиток наукової діяльності;
- підтримка депресивних регіонів;
- розвиток малого та середнього бізнесу;
- створення нових робочих місць та працевлаштування;
- вирішення екологічних проблем;
- збереження культурної спадщини;
- освіта, перекваліфікація або підвищення кваліфікації.
Фактично, державна допомога є не просто інструментом контролю державних витрат, але й засобом стимулювати розвиток бізнесу, надавати нові можливості та підтримувати ініціативу там, де підприємці прагнуть удосконалити виробничі процеси з метою пропонування товарів чи послуг вищої якості. Державна допомога повинна змінювати поведінку суб’єкта господарювання, спонукати його до відкриття нових видів діяльності. Наприклад, створювати інноваційний екологічний продукт, який дозволить зменшувати вплив на навколишнє середовище.
Ще одна особливість нового підходу до державної допомоги в тому, що вона нейтральна з точки зору форми власності отримувача. Це означає, що розраховувати на підтримку держави нарешті можуть не тільки державні та комунальні підприємства, але й бізнес.
Перед Україною стоїть амбітна ціль. Якщо за результатами дослідження 2013 року державна допомога складала 9% ВВП, то до 2022 року цей показник має суттєво знизитись. Але важливо розуміти, що саме скорочення фінансування збиткових підприємств та одночасна системна підтримка сучасних та важливих проектів у довгостроковій перспективі впливають на розвиток економіки, а отже й збільшення ВВП. Для того щоб досягти таких результатів потрібно надалі впроваджувати реформу. Крім того, забезпечення перерозподілу державних ресурсів в бік приватного сектору дозволить збалансувати суспільний інтерес.
З метою подальшого удосконалення системи державної допомоги у 2019 рік плануємо сфокусуватись на наступних напрямках:
- удосконалення нормативно-правової бази, в тому числі в частині адаптації до Європейського законодавства (внесення змін до первинного законодавства та розроблення вторинного);
- адвокатування системи державної допомоги серед надавачів, отримувачів та зацікавлених сторін (навчання, консультації, інформаційно-роз’яснювальна робота);
- спрощення комунікації шляхом функціонування Порталу державної допомоги.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483