Які зміни відбулись з прийняттям нового закону про врегулювання колекторської діяльності?
З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості».
Варто зазначити, що з ухваленням цього Закону вперше з’явилося чітке законодавче регулювання діяльності колекторських компаній.
Отже, було впроваджено низку змін, зокрема:
а) заборону працювати поза реєстром колекторських компаній, який ведеться Національним банком України;
б) нові способи взаємодії зі споживачем. Наприклад, взаємодія кредитодавця/колекторської компанії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись виключно шляхом:
1. безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори);
2. особисті зустрічі з 9 до 19 години за умови наявності попередньої згоди особи, з якою здійснюється взаємодія, про таку зустріч, отриманої під час телефонної розмови);
3. надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації;
4. надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою «Вручити особисто».
Під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення.
в) встановлюються правила етичної поведінки колекторів. Зокрема, колекторським компаніям забороняється:
1. здійснювати дії, що посягають на особисту гідність, права, свободи та власність споживача, його близьких осіб, використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб;
2. вводити споживача та його близьких осіб в оману, у тому числі відносно: розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача та таких осіб у випадку невиконання умов договору; передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування тощо;
3. з власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами більше двох разів на добу (крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою) та у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
4. приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу чи іншим особам;
5. використовувати функцію автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 30 хвилин на добу;
6. будь-яким чином повідомляти третіх осіб – осіб, які не є сторонами договору про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами;
7. вимагати від близьких осіб чи роботодавця споживача прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості;
8. вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб;
9. вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором тощо.
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 426
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 370
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 273
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 216
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 94
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 49378
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 34938
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 21497
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15303
-
БЕБ провело одну з наймасштабніших операцій у 2025 році. Вилучено товару на 1,2 млрд грн
Бізнес 14258