Європейські стандарти для українських доріг: методологія закупівель Укравтодору
Укравтодор розробив Методологію закупівель для проведення тендерів з дорожніх робіт. В її основні — єдині правила гри для всіх гравців дорожнього ринку.
Хотілося б заявити про певний інноваційний підхід — однак у контексті світової практики не пропонується нічого експериментального. Схожі вимоги до закупівель (часто — більш жорсткі) використовують західні країни та міжнародні фінансові організації. Прозорі та уніфіковані вимоги — це гарантія якості робіт та довговічності дорожньої мережі.
Навіщо потрібна методологія закупівель?
Переважна більшість дорожніх тендерів, які можна побачити в системі Prozorro — це тендери, які оголошують Служби автомобільних доріг в областях. Раніше кожна служба самостійно формувала тендерні вимоги, керуючись лише законом «Про публічні закупівлі», який задає загальні рамки, однак не пристосований до специфіки конкретних галузей. Тому наприклад виникали ситуації, коли на одну і ту саму міжнародну автомобільну дорогу І категорії в Житомирській та Київській області відповідно були різні кваліфікаційні критерії.
Нова ж Методологія закупівель перешкоджає виникненню таких ситуацій. По-перше, вона встановлює єдині уніфіковані підходи до кваліфікаційних критеріїв відбору підрядника дорожніх робіт, тобто вимог щодо техніки, працівників та досвіду роботи.
По-друге — висуваючи високі вимоги до підрядників, вона відсіює недобросовісні компанії, які брали участь в тендері не маючи ані реальної можливості, ані наміру його виконувати. По-третє — зрозумілі правила відкривають український дорожній ринок для міжнародних компаній, що посилює внутрішню конкуренцію та підвищує якість виконання робіт. І наостанок, допомагає боротись з «тендерними тролями» — компаніями, які користуючись неточностями або незначними помилками у тендерній документації, блокують закупівлі скаргами. В цілому ж йдеться про інституціональне управління ризиками.
Європейські стандарти для українських доріг
Вимоги нової Методології є високими, але водночас досить лояльними в порівнянні з вимогами Світового банку та ЄБРР. Висуваючи високі вимоги до підрядників, можливо відсіяти недобросовісні компанії, які беруть участь в тендері не маючи ані реальних можливостей, а інколи і намірів виконувати умови контракту.
Методологією передбачено чіткі кроки, згідно яких, компанія за пару років може перейти з місцевих чи навіть комунальних доріг на державні. Пропоную подивитися на те, як відбуваються закупівлі ЄБРР.
Перше, що повинен підтвердити учасник дорожнього тендеру ЄБРР — це кваліфікація. Протягом останніх 5 років компанія повинна мати досвід участі в аналогічних дорожніх роботах в якості генпідрядника, підрядника чи субпідрядника. Таку діяльність компанія повинна здійснювати щонайменше 9 місяців щороку протягом всіх 5 років. Контракти, які компанія виконувала протягом цього періоду, мають відповідати поточному за складністю та характером. Підрядник повинен довести виконання не більше, ніж 3 контрактів, вартість яких втричі перевищує суму поточного з понижуючим коефіцієнтом 0.75. Наприклад, для участі в закупівлі на суму $100 млн, компанія має показати 3 контракти, загальна вартість яких становить щонайменше $240 млн.
Також компанія має довести, що обсяг робіт в контрактах за останні 5 років дорівнює хоча б 75 % обсягу поточного контракту за ключовими видами діяльності: будівництво мостів, влаштування асфальтобетонних шарів, тощо. Цей обсяг у визначених фізичних одиницях підтверджується за будь–який рік чи період загальною тривалістю 12 місяців.
Наступний етап — це перевірка техніки та персоналу у компанії–підрядника. ЄБРР вимагає, щоб персонал, який виконуватиме роботи, мав відповідний досвід. Для звичайних інженерів числа стартують від 10 років, 7 з яких повинні стосуватись саме аналогічних робіт. Керівник проєкту має працювати в галузі не менше 20 років, і провести на аналогічних роботах 15 з них.
Третя важлива складова — це наявність у компанії фінансових гарантій. Для кожного учасника проводиться фінансовий аудит, який повинен підтвердити його фінансову надійність. Наприклад, сума поточних зобов’язань компанії не має перевищувати середньорічний обіг за останні 5 років більш ніж у 1.2 рази. Також, компетентна фінансова установа повинна підтвердити, що компанія має ліквідні фінансові ресурси в розмірі хоча б 25 % від суми поточного контракту.
Малому бізнесу — малі контракти
Ці вимоги гарантують, що до будівництва доріг будуть допущені лише такі підрядники, що зможуть виконати контракт якісно та в повній мірі. Звісно ж, йому відповідатимуть лише великі компанії, але й для нових та малих бізнесів залишається велика частка ринку. Невеликі чи нові компанії можуть змагатись за контракти на місцевому рівні. Здобувши відповідний досвід та кваліфікацію, вони за кілька років зможуть брати участь у великих тендерах, на рівні з великими компаніями.
Така схема працює не лише в проєктах ЄБРР, а й в окремих країнах. Наприклад, в Чехії компанії допускаються до великих контрактів лише якщо вони виконали умови гарантійних зобов’язань на дорогах місцевого значення. Для пішохідних доріжок цей термін становить 5 років, для сільских доріг — 7, регіональних — 8, федеральних — 10. Така градація одночасно дозволяє малому бізнесу розвиватися і забезпечує якісне та швидке будівництво найбільш важливих автомобільних шляхів.
Команда Укравтодору врахувала міжнародний досвід. Нова Методологія закупівель переймає правила МФО, однак враховує особливості українського ринку. Тому в документ інкорпоровано значну кількість пом’якшень — щоб допомогти компаніям адаптуватися.
Правила гри змінилися, і це є природним процесом розвитку ринку дорожнього будівництва. Лоти укрупнюються, і зараз закупівлі робіт проводяться для ділянок по 10–50 км, будівництво яких вимагає відповідної кваліфікації. Тому запровадження Методології — це не питання підтримки малого бізнесу. Це — питання здатності держави гарантувати якісний ремонт доріг, за який громадяни України сплачують свої податки.
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 356
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 349
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 233
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 190
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 70022
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
56014
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22357
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 20146
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10547