Надходження від грального бізнесу вже в 2023 році мають фінансувати соціальні цілі
В 2023 році гроші від грального бізнесу повинні використовуватись на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру, спорт, наукову діяльність
Продовжуючи тему важливості соціальної відповідальності бізнесу, зазначимо, що в кінці 2022 року було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими кошти, отримані від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей вже в 2023 році повинні спрямовуватись до спеціального фонду і використовуватись на чітко визначені цілі. Це на: реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про Державний бюджет України.
За даними, оприлюдненими КРАІЛ у звіті на засіданні профільного комітету Верховної Ради України, з початку діяльності КРАІЛ (з 2021 року та станом на 01.05.2023) загальна кількість виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор становить 4 633 ліцензії, сплачено за ліцензії 3,351 млрд грн.
Лише за січень-квітень 2023 року до бюджету сплачено 605 млн грн платежів за ліцензії, ще на близько 300 млн. грн. подано заяви на отримання ліцензії, які КРАІЛ не могла розглянути через відсутність кворуму, але вже цієї п’ятниці (07 липня) Кабмін призначив ще одного члена комісії, тому очікуємо нових рішень.
Таким чином, до кінця року можемо очікувати більше 1 млрд грн надходжень від ліцензій у сфері азартних ігор. Ці кошти підуть на соціальні цілі, що є дуже важливим в умовах війни. Як вони будуть розподілені, допоки невідомо, адже не передбачено чітке цільове спрямування за видами грального бізнесу. Звісно в перспективі необхідним є прийняття окремого законопроекту і створення окремого фонду в складі спецфонду державного бюджету, тоді можна буде чітко прослідкувати, куди саме пішли ці кошти. Але початок вже є і це дуже добре.
Крім того, від легалізації грального бізнесу «виграють» і місцеві бюджети, адже 50% плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино і за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного закладу.
Наприклад, ліцензія на казино коштує близько 2 млн дол США для Києва і 1 млн дол США для інших міст на рік. Ліцензія на зали гральних автоматів – близько 250 тис дол США на рік. Доволі непогане поповнення місцевого бюджету, як компенсація за «соціально шкідливий» гральний бізнес.
Також не забуваємо, що гральний бізнес також платить податки, які зараховуються також до державного та місцевих бюджетів. Наприклад, лише за червень організаторами було сплачено до бюджету 562 млн грн різних податків, в травні – 850 млн грн.
Все це було б неможливим без легалізації грального бізнесу в 2020 році, адже нелегальні організатори грального бізнесу нічого не платять державі, а лише розвивають і підтримують корупцію в правоохоронних органах. Тому держава досить непогано «виграла», прийнявши свого часу складне і на той час непопулярне рішення.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24158
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17849
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17454
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14201
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12993