Феномен управлінського консалтингу від "хаббардистів" – чи буде х10?

Попри те, що інтерес до хаббардистського консалтингу здається меншим, ніж у минулі роки, багато підприємців досі звертаються до них за допомогою в організації бізнесу.

Відгуки щодо цих методів різко різняться: хтось стверджує, що це секта, яка може зруйнувати компанію, а хтось розказує про вражаючі результати, як-от зростання прибутків у х10, х20 тощо.

Для тих, хто не володіє інформацією, нагадаю, що Хаббард розробляв свою систему управління в середині 20-го століття. Письменник-фантаст і засновник Церкви саєнтології Лафаєт Рональд Хаббард представив суспільству свою систему управління. Важливо розуміти, що Хаббард не був професійним управлінцем, але деякі його ідеї базуються на класичних теоріях менеджменту, принципи яких він взяв з наробітку класика менеджменту Анрі Файоля (1821-1925) та доповнив своїми власними уявленнями про порядок і контроль у бізнесі. Звісно, запозиченим інструментам було дано нові назви, тому на той час стара пісня зазвучала по-новому та породила інтерес до його теорії. 

Розроблену "адміністративну технологію" (АТХ) Рон Хаббард застосовував для управління своєю церквою та її численними організаціями. Слід відмітити, що його церква не є звичайною, а має комерційний характер, який весь час спонукає податкову службу до пошуку шляхів оподаткування її прибутків. За весь час свого існування його церква досягла великих розмірів, просунулась на всі континенти та країни. Це дозволило Хаббарту та його послідовникам продавати методику АТХ для бізнесів та інших комерційних організацій як успішну систему управління, яка пройшла апробацію на його комерційній церковній структурі.

Слід відмітити, що вже в багатьох країнах почали забороняти Церкву Саєнтології, а в комерційних договорах вписувати пункти, за якими контрагенти підтверджують, що не мають ніяких стосунків ні з саєнтогією, ні з управлінським консалтингом хаббардистів. Чи просто так? Чи дійсно система управління, яку розробив Рон Хаббарт, і яку тепер продають як управлінський консалтинг його послідовники за великі гроші несе в собі ризики як для бізнесу, так і для розвитку підприємництва в цілому в країні?

Все це надихнуло мене глибше вивчити управлінські інструменти хаббардистів і провести порівняння з сучасними гнучкими бізнес-методиками. Як саме це працювало в Церкві Саєнтології? Наведу кілька принципів, які дозволили досягти результату масштабування релігії.

Принцип чіткої ієрархії. У церкві існує сувора ієрархічна система, де кожен рівень виконує певні функції відповідно до організаційної схеми. Вищі керівні органи, такі як Міжнародна асоціація саєнтологів або Центр управління релігією, контролюють нижчі рівні — місцеві організації та місії.

Принцип функціонального розподілу. За принципами Хаббарда, церква поділена на функціональні відділи, подібні до тих, які він рекомендував для бізнесу. Це включає відділи зв'язків із громадськістю (PR), фінансів, навчання, продажу курсів, керівництва персоналом і забезпечення якості.

Даний принцип реалізовувався через так названуорганізуючу схему (Org Board), яка показує структуру організації, де кожен відділ має свої конкретні обов'язки. Для кожної функції існують визначені процеси, які повинні виконуватися точно за інструкціями Хаббарда.

Принцип "статистик". В Церкві Саєнтології широко використовуються кількісні показники ("статистики") для вимірювання ефективності роботи кожного відділу та співробітника. Це дозволяє контролювати "продуктивність" і впроваджувати корективи за потреби.

Принцип адміністративних інструкцій. Церква діє згідно з жорсткими адміністративними інструкціями та стандартами, які чітко прописані в роботах Хаббарда. Це гарантує дотримання його ідей і запобігає відхиленням від встановлених правил.

Таким чином, система Хаббарда дозволяла здійснювати централізований контроль над операціями церкви. Це забезпечувало стандартизацію процедур у всіх відділеннях, де б вони не знаходилися, що робило організацію ефективнішою та більш контрольованою.

Крім того, застосування організаційної схеми допомогло церкві рости та масштабуватися на міжнародному рівні, зберігаючи при цьому управлінський контроль і єдині стандарти.

Тобто він отримав контроль і стандартизацію, здійснив ріст і масштабування. Таким чином, адміністративна технологія, розроблена Хаббардом, стала основою для управління всією його релігійною імперією і закладеними в неї комерційними принципами. 

Чомусь все частіше думаю про те, що початок руху до масштабування поклали релігійні організації (ліричний відступ автора).

Так от, саме ці ідеї лежать в основі управлінського консалтингу для бізнесу всіх послідовників Хаббарда. Але не все так просто. Слід відмітити, що будь-яка релігія, і саєнтологія не виключення, не є гнучкою системою. Будь-яка релігія - це не про зміни і не про гнучкість. Вона базується на чітких постулатах, які апріорі не підлягають змінам, вони приймаються і від них будується вся система взаємодії. Тобто це такий собі директивний метод управління, описаний класиками менеджменту. І саме цим визначається як успіх даної системи, так і її повний провал. Тож, спочатку потрібно розуміти, де і коли можна використовувати директивний підхід, а вже потім бігти за обіцяними х10. 

А відтак, ключовий недолік хаббардистських методик полягає в їхній жорсткості. Методи Хаббарда базуються на жорстких ієрархічних структурах, де все повинно працювати за чітко визначеними правилами, як у "механічній системі". Жорстка адміністративна культура хаббардистів, де інструкції є головними і рішення приймаються згори, може призвести до створення атмосфери страху. Це пригнічує ініціативність і креативність працівників, оскільки будь-яка помилка сприймається як загроза. Стандартизовані підходи і велика бюрократія створюють бар’єри для інновацій, що є критично важливим для сучасного підприємництва.

І так, цей підхід віддає бюрократичною директивністю, що нагадує централізовані управлінські системи радянської епохи, коли процеси були надмірно формалізовані, а виконання вказівок домінувало над гнучкістю або креативністю, коли будь-яке ухилення від встановлених правил вважалося ризиком для системи.

Централізоване управління із суворим поділом на керівників і підлеглих створює атмосферу, де креативність і гнучкість можуть пригнічуватися. Це також схоже на радянську систему, де найголовнішими були суворі планові індикатори та чітке слідування інструкціям.

Система "статистики", яку пропонує Хаббард, орієнтована на контроль бізнесу через кількісні показники. Це також нагадує підходи радянських планових органів, які фокусувалися на досягненні "планових" показників, часто ігноруючи реальну якість або довгострокову ефективність. Такий акцент на кількісні результати, не враховуючи соціально-психологічний аспект або потребу у творчій ініціативі, знову ж таки перегукується з радянською управлінською культурою.

Слід також відмітити, що з часу створення АТХ більшість термінів і концепцій не були значно оновлені. Їхні терміни на кшталт «організуюча схема», «пост», «шапка», «статистика», «публіка» звучать архаїчно в порівнянні з сучасними бізнес-концепціями.

Саме через те, що управління за Хаббартом базується на статичних принципах організаційних схем і стандартних процедур, у його підході мало уваги приділяється інноваціям, адаптивності та індивідуальному підходу, що більше відповідає потребам сучасного бізнесу.

А як бути з тим, що сучасний бізнес вимагає гнучких підходів до управління, які враховують постійну змінність ринку, індивідуальні потреби клієнтів і швидкість впровадження інновацій? Системи на кшталт agile та lean management підкреслюють важливість адаптивності, залучення співробітників до прийняття рішень та швидкого тестування гіпотез. І, як не дивно для хаббардистів, гнучкі методи також працюють.

Порівнюючи ці гнучкі системи з директивними інструментами Хаббарда, стає зрозуміло, що останні можуть бути ефективними лише в умовах стабільного, рутинного бізнесу, проте вони не здатні швидко реагувати на зміни, що є одним із ключових викликів сучасного бізнесу. У той час як agile-філософія дозволяє адаптуватися до ринкових умов, система Хаббарда продовжує покладатися на шаблонні рішення і фіксовані ролі, що робить її менш ефективною для швидкозмінних середовищ.

Негативний досвід саєнтологічного підходу рідко публічно висвітлюється через маркетинг саєнтології, що акцентує увагу лише на успішних кейсах. Це створює ілюзію того, що всі, хто звертається до хаббардистів, отримують виняткові результати, хоча насправді такі історії успіху можуть бути радше винятком, ніж правилом.

Та все ж негативні відгуки є. Більшість критики стосується кількох основних аспектів:

• жорстка і бюрократична структура. В умовах динамічних ринків така модель стає неефективною, оскільки не дозволяє адаптуватися до змін.
• надмірна комерціалізація. Багато людей скаржаться на високі фінансові витрати, пов’язані з консультаціями, курсами і матеріалами, які пропонують хаббардисти. Ці послуги можуть коштувати тисячі доларів, а часто клієнти повідомляють, що не отримали очікуваних результатів. Крім того, є скарги на те, що система побудована так, щоб постійно стимулювати клієнтів до покупки додаткових курсів і навчальних матеріалів, що створює відчуття комерційного тиску, а не реальної допомоги бізнесу.
• обмеженість інструментів. Вони підходять лише для бізнесів із чітко структурованими процесами, але не враховують специфіку кожної окремої компанії, що може стати проблемою в умовах сучасного ринку, де потрібно швидко адаптуватися до нових викликів. Такий підхід працює для стандартних організаційних завдань, але не відповідає потребам інноваційних, креативних або динамічних бізнесів.
• вплив саєнтології. Багато хто вважає, що цей консалтинг є лише засобом для залучення нових послідовників до релігійного руху. Деякі колишні клієнти заявляють, що під час навчання та консультацій відбувається приховане просування саєнтологічних ідей, що викликає недовіру і занепокоєння серед бізнесменів, які не хочуть бути пов'язаними з релігійними організаціями.
• низька ефективність для великих чи складних бізнесів. Деякі компанії повідомляють, що методи Хаббарда працюють тільки для малого бізнесу або бізнесів із простою структурою. Для великих компаній або тих, що діють у складних ринкових умовах, ці методи виявляються неефективними. Вони не забезпечують необхідної гнучкості для адаптації до швидких змін, що є критично важливим для таких компаній.
• маніпулятивні продажі. Є також скарги на те, що саєнтологічні консультанти застосовують агресивні або маніпулятивні методи продажу своїх послуг. Наприклад, клієнти можуть бути переконані в тому, що їхній бізнес перебуває на межі катастрофи, і єдиним способом врятувати компанію є звернення до консультантів Хаббарда. Така практика викликає недовіру і сприймається як неетична.
• фінансова модель, яка суперечить діючому законодавству країн, а також спонукає підприємства ухилятися від податків, та містить правила побудови взаємовідносин з працівниками, які суперечать трудовому законодавству. Така модель несе в собі суттєві ризики для бізнесів, заводить в глухий кут та ставить під сумнів їхнє майбутнє взагалі.

То де ж можна знайти прихильників Хаббарта? Як розпізнати їх серед маси консультантів та консалтингових бізнесів?

Основні прихильники Рона Хаббарда – це саєнтологи. Саєнтологічні церкви та місії діють в Україні, головним чином вони займаються просуванням як релігійного вчення Хаббарда, так і його "адміністративної технології", яку використовують у бізнесі.

Основними послідовниками Хаббарда в Україні є організації саєнтологічної церкви та пов'язані з нею консалтингові структури, такі як WISE (World Institute of Scientology Enterprises). WISE допомагає підприємцям впроваджувати методики Хаббарда для покращення управлінських процесів і підвищення ефективності бізнесу. Вони активно просувають його методи у сфері управління та саморозвитку, пропонуючи курси та тренінги як для бізнесу, так і для індивідуального розвитку.

Деякі консалтингові фірми в Україні використовують методики Рона Хаббарда в рамках так званого "управлінського консалтингу". Ці компанії пропонують впровадження "організуючих схем", системи "статистик" та інших елементів адміністративної технології Хаббарда для бізнесу. Часто вони позиціонують себе як бізнес-тренери або бізнес-консультанти.

Не всі бізнес-консалтингові структури, які використовують методики Хаббарда, завжди відкрито визнають це через контроверсійність його особистості та руху саєнтології. Такі компанії можуть пропонувати курси з "підвищення ефективності", "покращення управління персоналом" або "оптимізації бізнесу", використовуючи схожі на хаббардистські підходи.

Іноді окремі тренери або підприємці, які навчалися за методиками Хаббарда, організовують тренінги чи консультації на основі цих принципів. Вони можуть не афішувати зв'язок із саєнтологією, проте активно використовують "адміністративну технологію".

Замість висновку.

Тож чи ефективна система управління хаббардистів? Не дивлячись ні на що, вона містить деякі класичні підходи до управління, які працюють за будь-якого підходу. Проте життя не стоїть на місці і динамічний рух вперед відбувається в усіх сферах, і управління – не виключення.

А тому порада – кожного разу, коли відчувається аромат нафталіну, краще зануритися в недалеку історію і згадати, що все, на що шаблони натягувались без розбору і без адаптації, в один момент розвалилось і закінчило не дуже. А все через відсутність гнучкості системи.

Бюрократія може вбити бізнес на всіх етапах його життєвого циклу, але особливо він небезпечний під час етапів зростання та зрілості, коли гнучкість, інновації та швидкість реакції є критично важливими для успіху.

Вона створює ризики, пов’язані з затримкою ухвалення рішень, зі збільшенням витрат на управлінські процеси, з втратою унікальності бізнесу тощо. Тому підприємцям варто бути обережними в упровадженні надмірної бюрократії і намагатися знайти баланс між структурою та гнучкістю. І не забувати про сучасні методики, такі як agile і lean management, які можуть пропонувати більш ефективні та адаптивні рішення для розвитку компаній у швидкозмінному середовищі.

Звісно, підприємцям слід уважно оцінювати, які елементи системи Хаббарда можуть бути корисними для їхнього бізнесу, а від яких краще відмовитися, щоб уникнути надмірної бюрократичності та фінансових ризиків. Прийняття рішень, як діяти в своєму бізнесі, ми залишаємо на розсуд підприємців. Віримо, що мудрість та здоровий глузд українського бізнесу переможе економічне невігластво і кожен досягне своєї цілі в прагненні до своїх масштабів.