Приватизація держархбудконтролю: "І от питання – бути чи не бути…"
Останнім часом все частіше обговорюється питання передачі контролю за будівництвом в приватні руки. В цій статті ми розберемо ініціативи з цього питання та які загрози вони несуть.
Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) | Органи місцевого самоврядування | Юридичні особи (через інженерів містобудівного контролю) |
об’єкти класу наслідків СС3 підвищеної небезпеки та об’єкти які становлять державну таємницю | самочинне будівництво | об’єкти класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти), СС2, СС3 (окрім повноважень ДІАМ) |
Спробуємо детальніше розібратися.
Як ми бачимо на схемі, в приватні руки повністю запропоновано віддати контроль за об’єктами класу наслідків СС1(нежитлові об’єкти, крім об’єктів які становлять державну таємницю), СС2 (теж крім об’єктів держтаємниці), СС3 (окрім повноважень ДІАМ). Така собі приватизація держархбудконтролю.
Також виникає питання – це буде проста передача повноважень, чи (як зазвичай) розпродаж?
В презентації випадково, а може і спеціально, забули про житлові об’єкти класу наслідків СС1. Так що з ними?
Що стосується об’єктів підвищеної небезпеки:
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
В цьому законі визначено термін «об’єкт підвищеної небезпеки» - об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Тобто, ДІАМ контролюватиме не так вже й багато об’єктів. По моїм розрахункам це близько 1 % від загальної кількості.
Все інше (переважну більшість об’єктів будівництва, в т.ч. пам’ятки культурної спадщини), крім самочинного будівництва та житлових об’єктів класу СС1 – контролюватимуть приватні контролери.
Давайте детальніше поговоримо про приватних контролерів. Саме цю інституцію нам пропонують, як інструмент розумної дерегуляції, подолання корупції, покращення якості будівництва тощо.
Нагадаю, що на об’єктах будівництва вже існують декілька інститутів по суті приватного контролю.
Це авторський і технічний нагляд, на деяких об’єктах науково-технічний супровід, нещодавно з’явився інститут інженерів-консультантів.
Та й експертизу проектів, віддали в приватні руки, а тепер на «круглих» столах обговорюють що робити з негативними наслідками…
Кейс по експертизі доводить, як позитивний звіт можна отримати за схемою: «Скиньте нам техніко-економічні показники, назву та гроші. Цього достатньо.».
До речі, кожний з цих інститутів потребує фінансування і отримує він його з карману інвестора-забудовника. Математика проста: чим більша кількість послуг, які обов'язково потрібно замовляти, тим більше грошей за це потрібно платити.
В умовах відсутності державного архітектурно-будівельного контролю стало краще видно результати роботи цих інститутів приватного контролю.
Висновок щодо якості будівництва за останній рік може зробити кожен, парки та зелені зони продовжують забудовувати, вимоги до щільності забудови ігноруються, доступність об’єктів для маломобільних груп населення продовжує бути проблемою.
Тож сумнівним видається інститут приватних контролерів як інстурмент покращення якості будівництва та подолання корупції в містобудуванні.
Таке відчуття, що спеціально пропонується щось «сире», щоб його завернули на доопрацювання, робиться видимість реформи, якої по суті немає.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник вчора о 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак вчора о 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін вчора о 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов вчора о 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко вчора о 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов вчора о 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов вчора о 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 22332
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 9807
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 8527
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5531
-
Маша Єфросиніна знялася у новому серіалі: про що він
Життя 3977