Чому аграрії країн ЄС відстоюють свої права, а українські не можуть (чи не хочуть)?
За таких умов на українському ринку виживуть лише два-три агроолігархи
Бізнеси країн ЄС у 2024 році продовжують організовано тиснути на свої уряди та Єврокомісію з вимогами обмежити потрапляння української агропродукції на їхні ринки. 10 січня шість громадських організацій сільгоспвиробників ЄС звернулись до Єврокомісії зі спільною заявою, в якій називають імпорт продуктів з України загрозою для виживання європейських виробників та вимагають його обмежити. Також до “дружньої” політики країн ЄС по периметру нашого кордону приєднались фермери Румунії, які блокують вже два пункти пропуску.
Проблеми з закриттям кордонів для нашої агропродукції почалися ще на початку минулого року. Проте з боку українського аграрного бізнесу за весь цей час немає жодних реакцій на це, хоча б мінімально співмірних діям бізнесів по той бік кордону.
Є декілька причин, чому агробізнес Польщі, а тепер і Румунії знає як захищати свої права і вимагає у своїх урядів поступок, а український - не протестує й взагалі не висловлює свого ставлення до цієї ситуації. Причини не у війні.
Однією з організацій-підписантів заяви до Єврокомісії з вимогою обмежити імпорт української агропродукції, є Copa-Cogeca, яка обʼєднує профспілки сільгоспвиробників та конфедерацію сільськогосподарських кооперативів країн ЄС. Ця найсильніша лобістська група європейських фермерів існує понад 60 років та змушує уряди рахуватись з їхньою позицією.
Українські ж дрібні агровиробники, які становлять 53% ринку, за понад 30 років Незалежності так і не спромоглися консолідуватись та організовано захищати свої інтереси. Значна частина дрібних агровиробників зосереджена винятково на виробництві та не бажає заглиблюватися в причинно-наслідкові звʼязки між економічною політикою України (радше її відсутністю) та рентабельністю свого бізнесу. Ще одна специфічна риса нашого аграрного ринку зумовлена його ментальністю й цінностями: найуспішнішими вважаються ті, хто домовиться за кращі умови для одного себе, а не досягне змін на краще для всіх. Українські аграрії роз'єднані, розбилися за різними асоціаціями, і в кожній асоціації обовʼязково є гравець, хто хоче поглинути всіх інших. Тому немає консолідованої позиції, а є “договорняки” окремих гравців, що сподіваються зʼїсти конкурентів, які покірно приймають чинні правила та умови.
Через це не бачимо жодного протесту української агроспільноти проти блокад кордонів. Внаслідок цього не бачимо й проактивності Міністерства аграрної політики, а тільки констатацію наявних проблем. Адже власники бізнесів, виробники, не вимагають зміни правил.
У 2022 році Україна експортувала продукції на суму 44,15 млрд доларів, а імпортувала – на 55,27 млрд доларів, і негативне сальдо зовнішньої торгівлі становило 11,3 млрд доларів. Статистики за весь 2023 рік ще немає, але тенденція чергового падіння експорту очевидна: за січень-жовтень 2023 року імпорт товарів в Україну (52,2 млрд доларів) майже вдвічі перевищив експорт (29,8 млрд доларів).
Українські аграрії переживають одночасно кілька криз (війна, дорога логістика, руйнування шляхів на світові ринки, блокада по периметру кордонів ЄС), але не можуть обʼєднатись, щоб змусити Уряд провадити таку політику, яка дасть змогу зберегти їх бізнес в таких надто складних умовах.
Поки українські виробники не навчаться обʼєднуватись і захищати свої справедливі вимоги, й не стануть субʼєктом економічної політики (як фермери в Польщі, Румунії та інших країнах ЄС), вони будуть лише обʼєктом тиску, причому з усіх боків. І виживуть у таких умовах лише два-три агроолігархи. Але це буде вже зовсім інша історія.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 221
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11632
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10080
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6517
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3999
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3082