Реставрація будинку на Андріївському узвозі, 10 – зберегти, а не знищити
В серпні 2020 року соціальні мережі вибухнули повідомленнями: "Руйнують пам’ятку на Андріївському узвозі", "Від будинку на узвозі залишать лише фасадну стінку!" і так далі.
Все це стосувалось чудового київського будинку-пам'ятки XIX століття на Андріївському узвозі, 10. Далі я розповім про всі містобудівні умови та обмеження, які були висунуті забудовнику Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації ще 2015 року.
Будинок, який опинився в епіцентру скандалу, – пам’ятка архітектури місцевого значення. Відповідне рішення прийняли в Мінкульті ще 2011 року. Він – одноповерховий, дерев’яний, на високому цегляному цоколі, вирізняється стриманою суворою композицією фасадів у формах класицизму. Таких в Києві лишилось зовсім мало, більшість йому подібних знесли в другій половині XX століття.
Оскільки будинок – пам’ятка архітектури місцевого значення, нашим Департаментом ще 5 років тому були видані відповідні містобудівні умови та обмеження (далі МУО - Авт.) на реставрацію з пристосуванням нежитлової споруди під будинок з офісними приміщеннями та кафетерієм. Підкреслю, саме реставрацію, а не реконструкцію чи перебудову будинку.
У замовника реставрації були документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. Тож всі роботи повинні відбуватися згідно з чинним законодавством. Проєкт реставрації пам‘ятки був розглянутий та погоджений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Тож занепокоєння киян та активістів на даному етапі безпідставні. Маю надію, що ситуація не зміниться.
Під час реставрації Департаментом містобудування та архітектури висунуті такі МУО:
• Гранична висота будівлі в процесі реставрації не змінюється.
• Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки не змінюється в процесі реставраційних робіт (114, 6 кв.м.). Проєктування об'єкту здійснити в межах існуючої плями забудови без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будинку в плані з урахуванням нормативно-правових актів, вимог ДБН 360-92**, протипожежних відстаней до суміжної забудови. Нагадаю, навколо домінує історична, невисотна забудова.
• Відстані об’єкта який проєктується, до меж червоних ліній та лінії регулювання забудови не змінюється в процесі реставрації.
Важливо зазначити, що будинок знаходиться в межах Центрального історичного ареалу міста Києва, Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та цілого комплексу пам’яток археології (детальнішу інформацію читайте в МУО – Авт.).
Також була врахована можливість негативної реакції населення щодо проведення реставраційних робіт. Тому Департамент рекомендував замовнику ще до початку розробки проєктної документації опублікувати у ЗМІ інформацію про будівництво, щоб врахувати громадську думку. І, якби так було зроблено одразу, в активістів та небайдужих киян було б менше питань до будівельних робіт на цьому об’єкті.
Після реставрації будинок-пам’ятка буде пристосований для безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями:
• Забудовник має облаштувати пандуси, зручні сходи, додаткові поручні, спеціальне покриття підлог, додаткове освітлення.
• Замовник будівництва має передбачити основні типологічні вузли громадських приміщень.
Крім того, Департамент містобудування та архітектури КМДА рекомендував замовнику робіт передбачити використання енергоефективних технологій. Надані містобудівні умови та обмеження діють до завершення реставрації об’єкта. Сподіваюсь, що всі роботи будуть виконані замовником згідно з наданими дозволами, і згодом кияни та гості міста зможуть помилуватись відреставрованою пам’яткою архітектури.
Якщо ви стали свідком протиправних дій забудовників, що суперечать вимогами МУО та ДБН, одразу звертайтесь до ДАБІ та його правонаступників, правоохоронних органів та КМДА.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 13645
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9630
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8820
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7897
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 6291