Беззахисність русскоязичних перед Кремлем

Ворог зупинений на фронтах Донбасу. Але російська імперська машина зберігає вплив на п‘яту колону. Серед них одиниці – свідомі агенти Москви. Більшість самим небажанням змінюватись грає на руку Путіну.

Ворог зупинений на фронтах Донбасу. Але російська імперська машина зберігаєвплив на п‘яту колону. Середних одиниці – свідомі агенти Москви. Більшість самим небажанням змінюватисьграє на руку Путіну.

Мова йде про російськомовних громадян нашої держави. Частина з них –російськомовні українці. Частина – нащадки вселених окупантів та карателів. Абільшість хоче зберегти звиклу систему, домінувати у суспільстві. Цедемонструють сучасні популярні серіали, де україномовних виставляють тупимиселюками на фоні інтелігентів – знавців культури Пушкіна та Булгакова. Спробинаставити їх сприймають у штики, з шизофренічним роздвоєнням реальності – з одногобоку, немає різниці, якою мовою розмовляти, а з іншого, Путін напав на Українучерез спробу скасувати ганебний “закон” Ківалова-Колєсніченка. В дію йде все –сфальшована статистика участі російськомовних в АТО, діяльність окремихрозпіарених волонтерів, будь-яка конструктивна ініціатива, що уникає виконанняКонституції та зневажає державну мову. Позиція окремих міністрів – лише вишенькана торті потужного впливу російськомовних.

З іншого боку попри всі демократичні мантри, русскій мір не дрімає. СловаПутіна про кордони Росії, що співпадають з кордонами російської мови такультури – не пусті гасла. Спільність ментального простору дозволяє проводитияк тривалі процеси впливу на свідомість, так і точкові операції. Однією з них став так званий “пісенний флешмоб”.

Головний месидж організаторів – росіяни люблять непутящих братів, і хочутьмиритись (про що постійно кричать і очіліьники терористичних організацій наДонбасі – звісно, на своїх умовах). В кількох російських містах пройшли нібитоспонтанні флешмоби зі співом українських народних пісень – у відповідь десятокразів у обласних центрах півдня і сходу України пролунали російські. Причомувсі – з радянських фільмів, з чітким комуністичним меседжем. (наприклад вХаркові – “Вєсна наЗарерєчной уліце”, депрославляються радянська індустріалізація та її бараки). Це інтенція колишньоїУРСР, так би мовити русскій мір в лайт-формі.

Звісно, військові аналітики звернули увагу, попросили СБУ припинити цюдиверсійну опнрацію Путіна. Проте багато “патріотів” не розуміють – що в цьому поганого. Війна – це ж погано, а тут Путін хочемиритись. Ми співаємо одних пісень, читаємо одні книжки – давайте зновудружити!

Для таких горе-патріотів варто ще раз нагадати – проблема не в Путіні.Проблема в багатовіковій політиці Московської імперії, що прагне асимілюватидемографічний та інтелекутальний потенціал українців. Для цього требапереконати що немає жодної різниці між жителем Вінниці та Твері. Нищенняособливостей української культури, обмеження низькосортною шароварщиною, штучнеспотворення лінгвістичних норм правопису, тотальна русифікація – це інструментиєдіной страни – від Бреста до Камчатки. І справжній щит має грунтуватись на головному– ідентичності національній, що грунтрується на збереженні рідної мови,культури та історії. Бо якщо в цій країні не говоритимуть по-українськи – то хтоїї захищатиме, кому вона буде потрібна?