Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.

В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
16.08.2016 12:36
Лебідь, рак та щука… Про реформи у сфері деревообробної промисловості
Ситуація, яка склалася із мораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної Ради України та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економіки країни.
З листопада минулого рокудіє мораторій на експорт деревини. Цюзаборону на експорт було введено терміном на 10 років законом за якийпроголосували 233 депутати усіх парламентських фракцій. Однак, ще не пройшов ірік, а Уряд вже активно намагається її скасувати, тому що це суперечить Угоді зЄС і СОТ. А невиконання цих угод заважає Україні отримати кредит ЄС обсягом 1,2млрд. євро. Детальніше про це написала усвоїй статті «Бизнес по-украински.Экспортируем деревья, а покупаем стулья» експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Крістіна Аврамченко.Ситуація, яка склалася ізмораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної РадиУкраїни та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економікикраїни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загальногобачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожноїгалузі окремо.
Експерти Інститутурозробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягтишвидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвитокекспорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економікина 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щобзбільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторівперейшло в першу групу.

Наприклад, на сьогодні виробництвомеблів знаходиться у четвертій групі, тобто воно не є ні високотехнологічним,ні експортоорієнтованим. Значить держава має розробити механізми, щоб збільшитиекспорт меблів та додану вартість у цій галузі. Це може бути за допомогоюскасування мита на імпорт обладнання, що не виготовляється в Україні,страхування ризиків експорту, податкових стимулів для переоснащення виробництвата збільшення якості продукції, тощо.
В цьому ключі депутатибули праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а неекспортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплекснопідходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене ізКабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти простовиконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формуватипорядок денний парламенту.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Джерела фінансових показників - шлях боротьби із фінансовим шахрайством. Артем Ковбель 14:08
- Референдум: про що можуть запитати українців Ірина Овчар 00:23
- ШІ у різних сферах: тандем чи боротьба? Михайло Зборовський 07.03.2025 13:05
- Наслідки ухилення від експертизи ДНК Владислав Штика 07.03.2025 00:00
- Визначення батьківства: як віднайти правду про батьківство після смерті Світлана Приймак 06.03.2025 22:57
- Корупція на експорт: як нові закони ставлять бізнес під удар Дмитро Зенкін 06.03.2025 15:28
- Кадровий потенціал українських ВНЗ: як утримати й мотивувати викладачів Віталій Кухарський 06.03.2025 14:30
- Суддя та абревіатури Євген Магда 06.03.2025 10:38
- Як перетворити невизначеність на перевагу: стратегія Ілона Маска Катерина Мілютенко 05.03.2025 20:27
- The Socio-Economic framework for Ukraine's reconstruction: challenges and strategies Сергій Шинкаренко 05.03.2025 16:08
- Автономія та децентралізація: шлях до ефективного освітнього менеджменту вишів Віталій Кухарський 05.03.2025 14:30
- Крос-функціональний маркетинг: чому сучасний маркетинг більший, ніж один відділ Андрій Волнянський 05.03.2025 10:50
- Планування vs. Хаос: хто переможе у твоєму бізнесі і житті? Катерина Мілютенко 04.03.2025 20:20
- Тінь радянського минулого: агенти КДБ і ФСБ у США Дмитро Зенкін 04.03.2025 15:29
- Портфель розумного українського інвестора Аліна Шух 04.03.2025 10:32
Топ за тиждень
Популярне
-
Завершився саміт ЄС щодо України. Пояснюємо, про що там домовилися
4518
-
Україна вимагає від МАГАТЕ більше не порушувати суверенітет України під час ротацій на ЗАЕС
оновлено Бізнес 2385
-
Плюс 40 000 населення та нові бізнеси. Як змінився Ужгород за три роки повномасштабної війни
2347
-
Maxar офіційно підтвердила відключення України від супутникових знімків: пояснення компанії
Бізнес 2339
-
У Дніпрі на маршрути випустили другу партію трамваїв із Лейпцига – фото
Бізнес 2322
Контакти
E-mail: [email protected]