Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

07.06.2013 11:37

Недобросовісний рівнянин втратив одразу 7 патентів

Юрій Трачук Патентний повірений, тренер програми РАДА USAID, FDI-професіонал

Часто юрисконсульти наших підприємств, прочитавши деякі норми Цивільного кодексу (особливо, у частині виключних майнових прав патентовласника на об’єкт технологій чи індустріальний дизайн), вирішують, що можна подати заявку на отримання деклараційних патен

Після внесення відомостей до відповідного реєстру, патент стає чинним, а його власник має виключні права на його розпорядження, у т.ч. право дозволяти або забороняти використання патенту. Ось у останньому якраз і питання.
Підприємливий рівнянин – директор рівненського ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» (яке знаходиться на провулок Робітничому, 5 у Рівному) – Євгеній Куріцин, вирішив скористатися своїм право на подання заявок для отримання патентів України на зовнішнє оформлення упаковок для таких виробів, як наприклад, розпушувач для харчових продуктів ПУШИК (відомий господаркам усієї України та деяких сусідніх країн). Він у 2010 році подав заявочні матеріали до Укрпатенту і отримав 7 патентів на промислові зразки. Після цього, пан Куріцин звернувся до підприємств, які виробляли (деякі ще з 2000 року) ці вироби з метою скористатися своїм правом «забороняти використання».

Звісно, такий хід подій не влаштовував добросовісних виробників. Товариство з обмеженою відповідальністю „Теско-Пак" і приватне підприємство „Фабрика кондитерських прикрас" звернулося із позовом до Рівненського міського суду з вимогою припинення чинності патентів рівнянина, оскільки вони не відповідають критеріям патентоздатності – новизні.

Кожен патентознавець знає, що термін «пільга з новизни», як право на подання заявки на отримання патенту на промисловий зразок складає 6 місяців. Певно, юристи ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» цього не відали. Сам ж Є. Куріцин до того ж, зазначив себе, як автора дизайну (звісно, за це можна ще і окремо поплатитися – плагіат, як мінімум, позов про компенсацію та штраф).

Пропонуємо ознайомитися з матеріалами цієї пізнавальної справи, в результаті якої патенти визнано судом не чинними. Рішення Рівненського міського суду підтвердив і апеляційний, Ухвалою від 28 січня 2013 року № 1715/13359/12.
Цей процес має стати прикладом для усіх осіб, які хочуть нажитися на результатах чужої інтелектуальної власності. Він яскраво демонструє, що спеціальне законодавство варто знати, саме тому необхідно звертатися до атестованого патентного повіреного чи, принаймні, до професійного патентознавця.
На думку співробітників Рівнепатенту, суди правильно дослідили обставини справи і, що теж важливо, без затягування процесу на призначення судової експертизи, самі з’ясували тотожність та схожість оформлення етикеток і прийняли логічне і розумне рішення, захистивши законні права та інтереси виробників.
Цікаво, що на Рівненщині це не перша справа. Ось і зараз Господарським судом області розглядається справа за позовом до Здолбунівського заводу «ІСКРА». Там узагалі, ситуація абсурдна (виглядає так, ніби позивач хоче захопити завод через інтелектуальне рейдерство, використовуючи звичайне незнання спеціальної сфери патентного право його менеджментом). Але це вже інша історія…
Але, ось матеріали про промислові зразки рівненського псевдо-автора Є. Куріцина.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І., суддів Боймиструка С.В., Василевича В.С. при секретарі судового засідання Коробчук А.М., з участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» на рішення Рівненського міського суду від 30 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Теско-Пак" і Приватного підприємства „Фабрика кондитерських прикрас" до ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсними патентів України і зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Теско-Пак" і Приватне підприємство „Фабрика кондитерських прикрас" звернулися в суд з позовом до ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсними патентів України і зобов'язання вчинити певні дії.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Рівненського міського суду від 30 листопада 2012 року позов ОСОБА_2, ТзОВ „Теско-Пак" і ПП „Фабрика кондитерських прикрас" до ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсними патентів України і зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано недійсними патенти України, видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» , а саме: № 20150 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для барвника „Великодні барви"; № 20151 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для харчового згущувача „СМЕТА"; № 20152 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для барвників „Крашанка"; № 20194 від 25 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для розпушувача тіста"; № 20263 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Етикетка для барвника"; № 20264 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Етикетка для барвника"; № 20271 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Логотип „Писанка".
Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсними патентів України, які видані ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» : № 20150 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для барвника „Великодні барви"; № 20151 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для харчового згущувача „СМЕТА"; № 20152 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для барвників „Крашанка"; № 20194 від 25 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для розпушувача тіста"; № 20263 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Етикетка для барвника"; № 20264 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Етикетка для барвника"; № 20271 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Логотип „Писанка".
Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України здійснити публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність" про визнання недійсними патентів України, які видані ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» : № 20150 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для барвника „Великодні барви"; № 20151 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для харчового згущувача „СМЕТА"; № 20152 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для барвників „Крашанка"; № 20194 від 25 березня 2010 року на промисловий зразок „Упаковка для розпушувача тіста"; № 20263 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Етикетка для барвника"; № 20264 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Етикетка для барвника"; № 20271 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок „Логотип „Писанка".
В поданій на це судове рішення апеляційній скарзі відповідач ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» , вважаючи його незаконним, посилався на те, що відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом; наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. Тому вирішуючи питання про відповідність запатентованих ним промислових зразків умовам патентоспроможності, місцевому суду належало було витребувати від Державної служби інтелектуальної власності України матеріали заявок на спірні патенти, зміст публікації про видачу цих патентів, їхні оригінали, а також призначити у справі судову експертизу стосовно об'єктів права інтелектуальної власності з метою залучення компетентних спеціалістів для вирішення спірних питань у справі.
Статтею 6 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки" визначено, що промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим і промислово придатним. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до установи, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.
Проте позивачі не довели належними і допустимими доказами того, що на дату подання ним заявки на реєстрацію відповідного промислового зразка заявлений об'єкт не був новим, а сукупність його суттєвих ознак уже була загальнодоступною у світі.
Крім того, позивачі не є авторами будь-яких дизайнерських розробок етикеток, упаковок, які ними оспорюються за патентами України на промисловий зразок; не є власниками патентів на промислові зразки і не надали суду будь-яких доказів про своє право використовувати у своїй господарській діяльності спірні об'єкти інтелектуальної власності; а також про їхнє практичне використання у здійснюваному ними виробництві. Довідка ФОП ОСОБА_3 від 20 жовтня 2010 року, якою підтверджується факт наявності правовідносин по розробці дизайну етикеток та упаковок між нею і замовником ТОВ „Теско-Пак", а також додаток № 1 до цієї довідки не є належним доказом у справі згідно з правилами ст. 58 ЦПК України.
Посилання позивача ПП „Фабрика кондитерських прикрас" на видані свідоцтва про присвоєння товарам ідентифікаційних номерів у міжнародній системі ЕАN-UCC в 2004-2005 роках не заслуговують на увагу, оскільки ці свідоцтва не встановлюють права інтелектуальної власності на спірні промислові зразки. Крім того, з цих свідоцтв не вбачається зображення товару, його зовнішній вигляд, розміщення графічних чи словесних елементів тощо.
Місцевий суд не надав належної оцінки поясненням ОСОБА_4 про те, що він є співзасновником ТОВ „Теско-Пак" та автором/співавтором багатьох упаковок і знаків для товарів і послуг, які використовувалися ТОВ „Теско-Пак". 1 червня 2005 року між ним та іншим засновником ТОВ „Теско-Пак" ОСОБА_2 була досягнута домовленість про поділ прав на знаки для товарів і послуг для подальшого використання. Відповідно до досягнутої домовленості ОСОБА_4 мав право на використання ТМ „Квітень", „Смета", „Втілення кулінарних фантазій", „Пасхальні барви", „Пасхальные краски», «Пасхальные яйца», «Писанка», «Писанка пасхальна», а ОСОБА_2 -ТМ „Крашанка", „Желинка", „Великодні барви", „Мальованка", „Яйце-райце", „Великодні яйця", „Писанка", „Писанка великодня".
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Проте позивачі, не будучи власником будь-якого зображення, що конфліктує із зареєстрованими в Україні промисловими зразками, не довели свого права на звернення до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
При новому розгляді справи суд першої інстанції не врахував також висновків і мотивів, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2012 року, якою були скасовані рішення Рівненського міського суду від 17 червня 2011 року та ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2011 року про задоволення позову ПП „Фабрика кондитерських прикрас" до ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» і Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, треті особи ОСОБА_2 і ТОВ „Теско-Пак", про визнання недійсними патентів України.
Покликаючись на ці обставини, відповідач ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» просив апеляційний суд рішення місцевого суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач ПП „Фабрика кондитерських прикрас" рішення місцевого суду вважало законним та обґрунтованим і просило апеляційний суд залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.
У судовому засіданні апеляційного суду апелянт, давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги, підтримав її у повному обсязі та просив про її задоволення.
Представник позивачів апеляційної скарги не визнав і просив колегію суддів її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом; наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Статтею 6 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки" визначено, що промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим і промислово придатним. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до установи, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.
З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі доводили, що видані відповідачу ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» патенти на промислові зразки є недійсними, оскільки не відповідають умовам патентоспроможності через відсутність в них однієї з умов патентоспроможності -новизни: продукцію з такими етикетками й упаковками, на які ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» у 2010 році отримав патенти, ТОВ „Теско-Пак" випускало з 2000 року, а ПП «Фабрика кондитерських прикрас»-з 2004 року. Тому сукупність їх суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі задовго до дати подання ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» заявки установі (а. с. 203-209).
Колегія суддів рахує, що місцевий суд цілком слушно ці доводи позивачів визнав обґрунтованими.
Судом встановлено, що ТОВ „Теско-Пак" та приватне підприємство «Фабрика кондитерських прикрас»понад 10 років випускають продукцію та упаковують її у значних кількостях в упаковки, дизайн етикеток яких був розроблений ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «Пріокс», і ця продукція стала відомою як в Україні, так і за кордоном.
Факт тривалого випуску такої продукції позивачами в судовому засіданні апеляційного суду визнав представник апелянта.
У патенті України № 20150, виданому ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» 10 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для барвника», є напис «Великодні фарби».
Відповідно до Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 51205 від 15 липня 2005 року та доповнення до нього власником знаку для товарів «Великодні фарби»є позивач ОСОБА_2, який не видавав дозволів на використання даного знаку ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ»
Дизайн упаковки для барвників для пасхальних яєць «Великодні фарби»розробила фізична особа-підприємець (надалі -ФОП) ОСОБА_3 в лютому 2002 року.
В 2005 році на товар «Набір барвників для яєць «Великодні фарби»», який випускає позивач приватне підприємство «Фабрика кондитерських прикрас», Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-Україна»присвоєно глобальний номер товарної позиції (структури ЕАN-UСС-13) 4820075890209, що підтверджує Свідоцтво № 8614-28 від 12 січня 2005 року.
Патент України № 20151, виданий ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» 10 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для харчового згущувача «СМЕТА», є двійником торгового знаку «СМЕТА» згусник для куховарення», який був зареєстрований на сім років раніше за ТОВ «Теско-Пак»відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 31831, виданого Укрпатентом 15 травня 2003 року.
ТОВ фірма «Теско-Пак» не видавала дозволів на використання даного торгового знаку ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» Розробку дизайну для упаковки харчового згущувача «СМЕТА»виконала ФОП ОСОБА_3 в січні 2002 року.
В 2005 році на товар «Загущувач харчовий «СМЕТА», який випускає приватне підприємство «Фабрика кондитерських прикрас», Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-Україна»присвоєно глобальний номер товарної позиції (структури ЕАN-UСС-13) 4820075890230, що підтверджує Свідоцтво № 8614-31 від 21 січня 2005 року.
Патент України № 20152, виданий ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» 10 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для барвника «Крашанка», це копія дизайну аналогічної упаковки для набору барвників для яєць «Крашанка», який використовує приватне підприємство «Фабрика кондитерських прикрас»з 2004 року.
Дизайн упаковки для барвників «Крашанка»розроблено в листопаді 2004 року ФОП ОСОБА_3 для ТОВ-фірми «Теско-Пак».
Відповідно до Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 51206 від 15 липня 2005 року та доповнення до нього власником знаку для товарів «Крашанка»є ОСОБА_2, який не видавав дозволів на використання даного знаку ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ»
ПП «Фабрика кондитерських прикрас»випускає набір барвників для яєць під торговою маркою «Крашанка»з 2004 року. В 2004 році на товар «Набір барвників для яєць «Крашанка», який випускає приватне підприємство «Фабрика кондитерських прикрас», Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-Україна»присвоєно глобальний номер товарної позиції (структури ЕАN-UCC-13) 4820075890094, що підтверджує Свідоцтво № 8614-17 від 29 листопада 2004 року.
Патент України № 20194, виданий ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» 25 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для розпушувача тіста», це копія дизайну аналогічної упаковки розпушуюча тіста, яке використовує у своєму виробництві ПП «Фабрика кондитерських прикрас». Дизайн упаковки для розпушувача тіста розробила ФОП ОСОБА_3 в грудні 2000 року.
В 2005 році на товар «Розпушувач харчовий», який випускає ПП «Фабрика кондитерських прикрас», Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-Україна»присвоєно глобальний номер товарної позиції (структури ЕАN-UCC-13) 4820075890247, що підтверджує Свідоцтво № 8614-32 від 24 лютого 2005 року.
Патенти України № 20263 і № 20264, видані Курціцину Є.І. 12 квітня 2010 року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»між собою відрізняються тільки мовою написання тексту на етикетці. Тексти написані відповідно російською та українською мовами. Автором даних етикеток є ФОП ОСОБА_3 і розроблені вони були для ТОВ-фірми «Теско-Пак»в листопаді 2002 року.
В 2005 році на товари «Барвник харчовий -червоний, -оранжевий, -жовтий, -блакитний, -світло-зелений, -зелений, -коричневий, -вишневий»який випускає ПП «Фабрика кондитерських прикрас», Асоціацією Товарної Нумерації України «ЄАН-Україна»присвоєно відповідно глобальний номер товарної позиції (структури EAN-UCC-13) 4820075890629, 4820075890636, 4820075890643, 4820075890650, 4820075890667, 4820075890674, 4820075890681, 4820075890698, 4820075890704, що підтверджують Свідоцтва №№ від 8614-71 по 8614-79 від 26 липня 2005 року.
Патент України № 20271, виданий ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» 12 квітня 2010 року на промисловий зразок «Логотип «Писанка», порушує законні права ОСОБА_2, який є власником торгового знаку «Писанка»на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 41543 від 15 липня 2004 року та доповнення до даного свідоцтва, який не видавав дозволів на використання даного торгового знаку ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ»
ФОП ОСОБА_3 підтвердила факт розробки нею дизайну етикеток та упаковок для замовника ТОВ „Теско-Пак", яке у 2004-2005 роках на підставі відповідних свідоцтв стало власником розроблених знаків для товарів та послуг, а пізніше право власності на окремі з них передало позивачу ОСОБА_2 (а. с. 15-27). Доводи апелянта про те, що довідка ОСОБА_3 та додаток № 1 до неї є неналежним доказом у справі, суперечать ст. 57 ЦПК України.
Відповідач ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» в судовому засіданні місцевого суду також визнав, що спірні зображення дійсно використовувалися у виробництві продукції задовго до отримання ним у 2010 році спірних патентів.
Візуальний аналіз об'єктів промислових зразків, на які ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» у 2010 році було отримано патенти, свідчить про те, що вони фактично копіюють зображення, які містяться на етикетках та упаковках продукції, яку позивачі випускають з 2000 року. Місцевим судом із зазначеного приводу наведено відповідні мотиви та обґрунтування.
Зі справи видно, що сторони діють в одному сегменті ринку, до якого відносяться запатентовані промислові зразки, між ними існує економічна конкуренція, а недобросовісне патентування ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» зображень, яке міститься на продукції, що давно випускається позивачами, та отримання ним виключних майнових прав інтелектуальної власності встановлює його перевагу над позивачами та порушує інтереси останніх.
З урахуванням викладеного місцевий суд, на переконання колегії суддів, відповідно до ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки", ст.ст. 5, 6, 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" прийшов до правильного висновку про недійсність виданих Державним департаментом інтелектуальної власності ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» патентів № 20150 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок Упаковка для барвника «Великодні барви»; № 20151 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для харчового згущувача «СМЕТА»; № 20152 від 10 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для барвників «Крашанка»; № 20194 від 25 березня 2010 року на промисловий зразок «Упаковка для розпушувача тіста»; № 20263 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»; № 20264 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок «Етикетка для барвника»; № 20271 від 12 квітня 2010 року на промисловий зразок «Логотип «Писанка».
Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Пунктом 1 частини 1 ст. 25 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки" встановлено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом, про що позивачами і було пред'явлено позов у даній справі.
Право визначення підстав і предмета позову та обрання способу захисту своїх цивільних прав і інтересів належить саме позивачеві (ст.ст. 3, 10, 31 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 20, 275 ЦК України).
Тому з урахуванням наведеного доводи апелянта про неналежність позивачів у даній справі та про невідповідність обраного ними способу захисту своїх прав вимогам закону на увагу не заслуговують.
Згідно із ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Проте такої заяви від сторін у даній справі до суду не надходило.
Статтею 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому посилання апелянта у скарзі на обов'язок суду з власної ініціативи призначити у справі експертизу стосовно спірних об'єктів права інтелектуальної власності чи витребувати інші докази у справі не ґрунтуються на законі.
Зважаючи на викладене вище, а також на змінені позовні вимоги достатніх підстав для висновку про те, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував висновків і мотивів, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2012 року, у справі немає.
У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ТОВ «РІВНЕХАРЧПРОМ» відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 30 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.