У попередній статті "Виключення відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань" я виклав свої міркування щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 807/1456/17 і зауважив, що це рішення не повинно бути взірцем для вирішення справ про оскарження незаконного внесення слідчим чи прокурором відомостей до ЄРДР.
Розповім про свій досвід виключення відомостей з ЄРДР по справі, у якій проводилось досудове розслідування, аби стало зрозумілим моє критичне ставлення до згаданої постанови Великої Палати.
Моєму клієнту стало відомо, що у ЄРДР є відомості про нього, як особу, яку повідомлено про підозру у скоєнні шахрайства (ч. 2 ст. 190 КК України). Назву цього клієнта Петренком Петром Петровичем. Я звернувся до слідчого і ознайомився із матеріалами справи. Виявилось, що кримінальна справа щодо Петренка була порушена ще у 1998 році, клієнт оголошений у розшук, хоча жодного разу слідчий його не викликав. У 2012 році за нового Кримінального процесуального кодексу України слідчий прийняв до провадження цю справу і вніс відомості до ЄРДР, записав таку фабулу: "К/с №... порушена відносно Петренка Петра Петровича (на даний час в розшуці). На протязі часу з 1998 року по вулиці... Петренко П.П. шляхом обману заволодів грошима потерпілого ..." Цей слідчий зупинив провадження. Підставою зупинення досудового розслідування було чи то оголошення у розшук, чи то хвороба мого клієнта. Точно сказати було важко, виходячи із мотивувальної частини постанови слідчого: начебто мій клієнт захворів, судом був оголошений у розшук... У матеріалах справи було письмове повідомлення про підозру і обвинувальний акт. У повідомленні про підозру не було вказано дату, не було підпису прокурора про погодження. Доказів надіслання повідомлення про підозру моєму клієнту у матеріалах справи не було. Я оскаржив до суду постанову слідчого про зупинення досудового розслідування, просив визнати бездіяльність слідчого у нездійсненні процесуальних дій щодо належного складення і вручення письмового повідомлення про підозру, зобов'язати слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри і вручення повідомлення про підозру щодо мого клієнта, зобов'язати слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про оголошення розшуку.
Мою скаргу було задоволено частково. Слідчий суддя лише скасував постанову слідчого про зупинення досудового розслідування, бо той не чітко вказав підстави зупинення досудового розслідування. Мої аргументи у частині неналежного складення і вручення письмового повідомлення про підозру слідчий суддя відхилив, бо не визнав складене слідчим письмове повідомлення про підозру за належний процесуальний документ, назвав це "проектом повідомлення". Також відмовив мені у виключенні з ЄРДР відомостей про оголошення розшуку, бо начебто у розшук мій клієнт оголошений не за постановою слідчою, яка скасована цією ухвалою слідчого судді, а за постановою слідчого, винесеною у 1998 році. Із текстом цієї ухвали слідчого суді можна ознайомитись за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/73423304
На підставі такої ухвали слідчого судді, у мотивувальній частині якої визнано наявність у справі проекту повідомлення про підозру, а не самого письмового повідомлення про підозру, я подав нову скаргу, просив скасувати складене слідчим повідомлення про підозру, зобов'язати слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про складання повідомлення про підозру щодо мого клієнта у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Вимога скасувати складене слідчим повідомлення про підозру була формальною, бо я вже розумів, що виходячи із попередньої ухвали слідчого судді, проект повідомлення про підозру не можна і не потрібно скасовувати. Заявив таку вимогу у скарзі, аби була прийнята до розгляду вимога про зобов'язання виключити з ЄРДР відомості про складання повідомлення про підозру щодо мого клієнта. Виходило, що без повідомлення про підозру мій клієнт не міг бути підозрюваним, а отже і відомості про нього у ЄРДР як про особу, яку повідомлено про підозру, були безпідставними. Мою скаргу було задоволено частково, зобов'язано слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про мого клієнта як особу, яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Із текстом цієї ухвали слідчого суді можна ознайомитись за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/76073835
Після цього я оскаржив постанову слідчого про оголошення у розшук мого клієнта у 1998 році, просив зобов'язати слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про клієнта як особу, яку оголошену у розшук. Мотивував скаргу двома попередніми ухвалами слідчого судді про відсутність у матеріалах кримінального провадження письмового повідомлення про підозру і обвинувального акту, що виключає можливість оголошення у розшук клієнта і внесення відомостей про це до ЄРДР. Поскільки у справі не було доказів виклику мого клієнта до слідчого, то й висновок слідчого про ухилення від слідства безпідставний. Слідчий суддя задовольнив мою скаргу, скасував постанову слідчого за 1998 рік про зупинення досудового розслідування і оголошення обвинуваченого у розшук, зобов'язав слідчого або процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про мого клієнта як особу, яку оголошену у розшук. У обгрунтування зобов'язання виключити з ЄРДР відомостей слідчий суддя вказав: "Ефективним способом захисту прав Петренка П.П. є зобов'язання слідчого або процесуального прокурора (оскільки вони обидва є реєстраторами, наділеними правом фіксації відомостей у ЄРДР) вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню за №... про оголошення розшуку Петренка П.П. Такі дії мають бути здійснені слідчим або прокурором протягом того ж строку, що й внесення відомостей до ЄРДР про оголошення розшуку, тобто протягом 24 годин з моменту постановлення цієї ухвали слідчого судді". Із повним текстом цієї ухвали слідчого судді можна ознайомитись за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/75574861
Прокурор виконав ухвалу слідчого судді, вчинив дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню про мого клієнта як особу, яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Направив мені такого листа:
Новий слідчий, який приняв до провадження справу, виконав ухвалу слідчого судді щодо виключення з ЄРДР відомостей про мого клієнта як особу, яку оголошену у розшук. Я сказав йому, що фабула кримінального правопорушення у ЄРДР вказує на те, що мій клієнт начебто скоїв шахрайство, тому просив видалити ім'я клієнта. Слідчий при мені зайшов до реєстру і змінив речення фабули "Петренко П.П. шляхом обману заволодів грошима потерпілого ..." на "Петренко П.П., можливо, шляхом обману заволодів грошима потерпілого ..." Ось такі суттєві зміни! Сказав, що інакше вже не може. Я подав йому клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування: злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, є злочином середньої тяжкості. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості (стаття 219 КПК). Із 2012 року, коли слідчий вніс відомості про скоєння моїм клієнтом злочину минуло більше 6 років. Слідчий відповів, що з того, що він бачить у ЄРДР, досудове розслідування тривало п'ять місяців, бо воно неодноразово зупинялось і відомості про це вносились до ЄРДР. Хоча у справі і нема постанов про зупинення досудового розслідування, але відомості про це є у ЄРДР. Слідчий виніс постанову про відмову у задоволенні мого клопотання, яку мотивував тим, що досудове розслідування тривало п'ять місяців. Я оскаржив цю постанову до суду, просив скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні мого клопотання про закриття кримінального провадження та закрити вказане кримінальне провадження. У судовому засіданні слідчий повторив про тривалість строку досудового розслідування п'ять місяців згідно до відомостей ЄРДР, пояснити відсутність у справі постанов про зупинення досудового розслідування не міг, посилався на його попередників, які до нього розслідували цю справу. Слідчий суддя задовольнив частково мою скаргу, скасував постанову слідчого, зобов'язав слідчого розглянути моє клопотання про закриття кримінального провадження, та прийняти вмотивовану постанову. Із текстом цієї ухвали можна ознайомитись за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/81460268 Я не буду зупинятись на обгрунтуванні цієї ухвали слідчого судді і редакції резолютивної частини. Хоч я і не погодився із позицією слідчого судді і пробував оскаржити, але наразі не це є предметом мого інтересу у цій статті. Слідчий на виконання цієї ухвали слідчого судді закрив кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю складу злочину. Отже, потрібний клієнту результат досягнуто, справу закрито.
Із усього викладеного вище слідує, що зміст відомостей у ЄРДР може не відповідати змісту процесуальної діяльності слідчого і прокурора. Відомості у ЄРДР про скоєння особою злочину, оголошення її у розшук тощо обмежує її права і потребує вжиття заходів захисту. У справах, у яких проводиться досудове розслідування, таким заходом захисту може бути оскарження внесення відомостей до ЄРДР. Таку вимогу у скарзі варто заявляти разом із вимогою про оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора.
Новий слідчий, який приняв до провадження справу, виконав ухвалу слідчого судді щодо виключення з ЄРДР відомостей про мого клієнта як особу, яку оголошену у розшук. Я сказав йому, що фабула кримінального правопорушення у ЄРДР вказує на те, що мій клієнт начебто скоїв шахрайство, тому просив видалити ім'я клієнта. Слідчий при мені зайшов до реєстру і змінив речення фабули "Петренко П.П. шляхом обману заволодів грошима потерпілого ..." на "Петренко П.П., можливо, шляхом обману заволодів грошима потерпілого ..." Ось такі суттєві зміни! Сказав, що інакше вже не може. Я подав йому клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування: злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, є злочином середньої тяжкості. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості (стаття 219 КПК). Із 2012 року, коли слідчий вніс відомості про скоєння моїм клієнтом злочину минуло більше 6 років. Слідчий відповів, що з того, що він бачить у ЄРДР, досудове розслідування тривало п'ять місяців, бо воно неодноразово зупинялось і відомості про це вносились до ЄРДР. Хоча у справі і нема постанов про зупинення досудового розслідування, але відомості про це є у ЄРДР. Слідчий виніс постанову про відмову у задоволенні мого клопотання, яку мотивував тим, що досудове розслідування тривало п'ять місяців. Я оскаржив цю постанову до суду, просив скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні мого клопотання про закриття кримінального провадження та закрити вказане кримінальне провадження. У судовому засіданні слідчий повторив про тривалість строку досудового розслідування п'ять місяців згідно до відомостей ЄРДР, пояснити відсутність у справі постанов про зупинення досудового розслідування не міг, посилався на його попередників, які до нього розслідували цю справу. Слідчий суддя задовольнив частково мою скаргу, скасував постанову слідчого, зобов'язав слідчого розглянути моє клопотання про закриття кримінального провадження, та прийняти вмотивовану постанову. Із текстом цієї ухвали можна ознайомитись за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/81460268 Я не буду зупинятись на обгрунтуванні цієї ухвали слідчого судді і редакції резолютивної частини. Хоч я і не погодився із позицією слідчого судді і пробував оскаржити, але наразі не це є предметом мого інтересу у цій статті. Слідчий на виконання цієї ухвали слідчого судді закрив кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю складу злочину. Отже, потрібний клієнту результат досягнуто, справу закрито.