В даній статті встановлюється правомірність залучення батька, що виховує дітей без матері, до робіт, які виконуються у вихідні дні.
Вокремих випадках найманих робітників залучають до робіт у вихідні дні. Чипоширюється дане правило на батька, що виховує дитину без матері?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих зприводу відповідних робіт, що виконуються у вихідні дні, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
В непростій системі об’єктивних явищтрудові правовідносини посідають помітне місце. Зокрема дані стосункифункціонують в цілісному середовищі, де правові норми, ґрунтуючись назагальновизнаних моральних імперативах, в той же час повинні підлягатизагальнообов’язковому та вмілому виконанню особами, кожній з яких гарантовановідповідний юридичний статус.
Працедавець є однимз найголовніших учасників трудових правовідносин. Така думка пояснюється тим,що вказана особа згідно з трудовим договором, надає безпечну й здорову роботурізним трудівникам, які бажають працювати для значного покращення соціально-економічногорозвитку правової України та істотного зростання матеріального добробуту їїпорядного народу.
Правовий статус, яким володіє працедавець,будучи дуже багатогранним, охоплює права, що гарантовані йому, та обов’язки, якіпокладені на нього. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 71 КЗпП України дана особаможе застосувати відповідні роботи, виконувані у вихідні дні, тільки увиняткових випадках, що в свою чергу визначені національним законодавством.
Однак треба знати про те, що вказаномуправилу властиві значимі винятки, невичерпний перелік яких в свою чергу передбаченовідповідними законами. Вказаному судженню притаманне своє обгрунтовуючепояснення.
Ефективна діяльність вітчизняних органів державної влади спрямовується нависокоякісне утвердження різних за своєю сутністю людських цінностей. До когортиостанніх, належать: сім’я, дитинство, материнство та батьківство, про щопередбачено ч. 3 ст. 51 Конституції України.
Чіткий та недвозначний зміст даної юридичноїнорми в частині з’ясування суб’єктногоскладу найманих працівників, кожного з яких не може залучати до робіт у вихіднідні, конкретизується іншим законом. Що це означає?
Національним законодавством передбаченобезпосередні вказівки про те, що окремих працівників працедавець не можезалучати до зазначених робіт. Зокрема згідно з нормою, охопленою ч. 1 ст. 176 іч. 1 ст. 1861 КЗпП України, одним з таких трудівників є батько, щовиховує дитину без матері.
Таким чином,національне законодавство забороняє працедавцеві вчиняти відповідні діяння, якіза своєю сутністю є аморальними і/або протиправними. Наприклад, вищезазначенійособі не дозволено застосувати надурочні роботи до відповідних найманих працівників,одним з яких в свою чергу є батько, що в свою чергу виховує дітей без матері.
