В даній статті з’ясовується правомірність залучення працедавцем до виконання роботи, що здійснюється у вихідні дні, шістнадцятирічних працівників.
В окремих випадках працедавцю дозволенозалучати найманих робітників до роботи, яка здійснюється у вихідні дні. Чипоширюється вказане правило на шістнадцятилітніх осіб?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих зприводу відповідних робіт, яка виконуються у вихідні дні, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Працедавець єодним з найвизначніших суб’єктів трудових правовідносин. Дана теза пояснюєтьсятим, що така особа, спираючись на трудовий договір, надає безпечну та здоровуроботу різним трудівникам, які хочуть працювати заради істотного покращенняекономічного розвитку демократичної України та значимого зростанняматеріального добробуту її чесного народу.
Правовий статус, якимволодіє працедавець, будучи дуже багатогранним, передбачає права, гарантованійому, а також обов’язки, покладені на нього. Зокрема, як передбачено ч. 1 ст.71 КЗпП України, така особа може залучати окремих працівників довідповідної роботи, яка здійснюється увихідні дні, лише у виняткових випадках, визначених чинним законодавством.
Але требапам’ятати про те, що даному правилу властиві значимі винятки, невичерпнийперелік яких в свою чергу вміщують в собі відповідні закони. Вказаному судженнюпритаманне своє обгрунтовуюче пояснення.
Ефективнадіяльність вітчизняних органів державної влади спрямовується на високоякіснеутвердження всіляких за своїм змістом людських цінностей, що в свою чергуотримали абсолютне визнання в цивілізованому суспільстві. До переліку останніх,належать: сім’я, дитинство, материнство й батьківство, про що передбачено ч. 3ст. 51 Конституції України.
Чіткий танедвозначний зміст вказаної норми в частині суб’єктного складу найманихпрацівників, яких заборонено залучати до робіт, які здійснюються у вихідні дні,конкретизується іншим законом. Як це розуміти?
Національнимзаконодавством передбачено безпосередні вказівки про те, що окремих працівниківпрацедавець не може залучати до вказаних робіт. Зокрема у відповідності до ч. 1ст. 192 КЗпП України, одними з таких осіб є особи, молодші вісімнадцяти років.
В даному випадку працедавець прагне залучитидо роботи, яка виконується у вихідні дні, окремого працівника. Вік такоготрудівника складає 16 років.
Таким чином,національне законодавство забороняє працедавцеві вчиняти відповідні діяння, якіза своєю сутністю є аморальними і/чи неправомірними. Наприклад, вищезазначенийучасник трудових відносин не може застосувати відповідну роботу, яказдійснюється у вихідні дні, до окремих працівників, одним з яких в свою чергу єшістнадцятилітні особи.
