Що буває, коли нехтувати стандартами журналістики

Як у стоматологів, будівельників чи кухарів є свої правила роботи, які дозволяють надавати якісні послуги, так і в журналістів вони теж є. Без їх дотримання якісне інформування неможливе.

Про те, навіщо потрібні стандарти, я писав раніше. Зараз же — про те, що буває, коли ними нехтувати.

У 2017 році фонд "Демократичні ініціативи" спитав в українців: які, на їхню думку, найбільші видатки з держбюджету? Згідно з відповідями, на першому місці був зовнішній борг — 27% та оборона — 20%.

А насправді як?

Фактично ж найбільші видатки у бюджеті-2017 були на пенсії (23%), а оборона була навіть не у п'ятірці (11%). Це дані ресурсу Texty.org.ua, одного з небагатьох якісних, з посиланням на фонд "Демократичні ініціативи".

Чи не дивно, що з такими "знаннями" більшість на минулих виборах обрала тих, хто хотів згортання співпраці з тим же МВФ? І чи не дивно, що пенсійна тема в нас актуалізується лише під вибори, та й те у вигляді мізерного її підвищення, що взагалі може сприйматися як непрямий підкуп?

Звідки наші люди отримали такі спотворені "знання", які викликають неадекватне світосприйняття та шкідливі для них же самих рішення?

З медіа.

Багато з яких працюють таким чином, який я покажу на іншому прикладі, вже, здається, з 2018 року.

Інститут масової інформації, ще одна організація для журналістів та про журналістів, дослідив понад 1200 повідомлень про смерті в провідних українських інтернет-ЗМІ. Понад 20 відсотків повідомлень стосувалися ДТП. Тоді як вони мають серед реальних причин 0.59% всіх випадків.

Найголовніша ж причина смертей в Україні — це серцево-судинні хвороби. Це 66.7% (дві третини!) усіх випадків смертей за той рік. А кількість публікацій про серцево-судинні хвороби в переліку ЗМІ, досліджених ІМІ, становила 1.8% усіх повідомлень...

Тут ідеться про яскраве порушення стандарту повноти, коли певним темам (наприклад, криміналу) приділяють непропорційно багато уваги, а інші — зовсім ігнорують.

До чого призводить таке спотворення дійсності у медіа? Це інтуїтивно зрозуміло: важливі причини для нас неважливі, натомість те, що становить меншу вагу, ми вважаємо пріоритетним у своєму житті й під час виборів. Не маємо відповідних знань, приймаємо неправильні рішення в житті.

Поясню ще таким чином. Рак, онкологічні хвороби — друга за кількістю випадків причина смертей в Україні протягом багатьох років. А цій темі присвячено було всього лише 0.3% публікацій. Тому коли ця проблема торкається наших близьких — ми не знаємо геть нічого, як і що робити, куди звертатися, адже з популярних медіа — переважного джерела інформації для мільйонів людей — не отримуємо жодної краплини інфи про це.

І так само — мільйони людей, яких нагодували криміналом та політичними сварками, а важливого так і не розповіли. Тобто — порушили стандарти журналістики.

Ну, і наостанок нагадаю про події в Нових Санжарах, де сталися заворушення через те, що там хотіли розмістити евакуйованих українців. В одному з інтерв'ю після всіх подій продавчина на базарі сказала журналістам: "Ви спочатку налякали нас до ус...чки, а потім дивуєтеся, чому ми обурені". В принципі, вона своїми словами висловила все те, чим є медіа, які не дотримуються стандартів.