ОПОДАТКУВАННЯ РОЯЛТІ: відповіді на питання
Дана стаття присвячена тим аспектам оподаткування «роялті», щодо яких у юристів, бухгалтерів та керівників підприємств зазвичай виникає найбільша кількість питань.
Дана статтяприсвячена тим аспектам оподаткування «роялті», щодо яких у юристів,бухгалтерів та керівників підприємств зазвичай виникає найбільша кількістьпитань. Отже, нагадаємо, що в Податковому кодексі (далі - ПКУ) зміни торкнулисясамого визначення «роялті». Згіднопункту 14.1.225. ПКУ (Податкового кодексу України)роялті - будь-який платіж, отриманий як винагородаза користування або за надання права на користування будь-якимавторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки,включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- абоаудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійногомовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом,зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном,секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодопромислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктіввласності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння аборозпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктамивласності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в іншийспосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретнікреслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодопромислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за виняткомвипадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно іззаконодавством України.
Виходячи зі змістузазначеного положення, платежі за ліцензійними договорами є «роялті», а платежіза договорами про передачу прав інтелектуальної власності «роялті» невважаються.
Що ж змінилось в ПКУпорівняно з визначенням «роялті», яке наводилось в п.1.30 Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон)? Серед змін:
- законодавець додавдо об’єктів, за користування якими сплачується роялті, об’єкти суміжних прав, втому числі передачі (програми) організацій мовлення.
- якщо в Законі щодооб’єктів авторських прав в якості «роялті» визначались платежі за користування, то щодо патентів, торговельнихмарок та інших об’єктів промислової власності, - «роялті» визнавались платежі за придбання цихоб’єктів.
- Податковий кодексузагальнив підхід до визнання такого роду платежів «роялті»: тепер це платежі за користування всімаоб’єктами інтелектуальної власності, що перелічені в пункті 14.1.225. ПКУ.
Платежі заліцензійними договорами з правом видачі субліцензій – «роялті» чи не «роялті»?
Існує така думка, щоіз врахуванням змісту абзацу другого пункту 14.1.225. ПКУ платежі заліцензійними договорами з правом видачі субліцензій не є «роялті». Проте ми неможемо з цим погодитися. В разі укладення цього виду договору ліцензіат отримуєправо користування об’єктом інтелектуальної власності, а також право надатитаке ж право користування третім особам (видати субліцензію). При цьомуліцензіат не набуває прав власності, прав розпорядження об’єктомінтелектуальної власності, і тим більше не може здійснити продаж або іншевідчуження цього об’єкту. Проведемо аналогію з правовідносинами купівлі-продажута оренди: договір передачі прав на об’єкт інтелектуальної власності за своєюсуттю схожий на купівлю-продаж, а ліцензійний договір – на оренду. При цьомувсім очевидно, що якщо, наприклад, приміщення здається в оренду з правомсуборенди, то це зовсім не означає, що орендатор набуває прав власності на цеприміщення, і не означає, що орендар має право продати це приміщення.
На додаток зазначимо, що Державна податковаадміністрація України ще в 2005 році в своєму Листі N9344/7/15-2217-26 від14.05.2005 р. визнала, що платежі за ліцензійними договорами з правом видачісубліцензій є «роялті». Таку ж думку висловив і Вищий адміністративний судУкраїни в Постанові від 05 жовтня 2006 року у справі №№ К- 7192/06.
«Роялті» та ПДВ
Згідно підпункту 196.1.6.ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат дивідендів, роялті угрошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
«Роялті» та податокна прибуток підприємств
Згідно підпункту135.5.1 статті 135 ПКУ «роялті» є доходом, що враховується при обчисленніоб’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Датою отриманнядоходів у вигляді «роялті» згідно пункту 137.11 ПКУ є дата нарахування такихдоходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів. В зв’язку зіснуванням цієї спеціальної норми ПКУ радимо вносити до ліцензійних договорівумову, яка визначає дату нарахування «роялті», наприклад: «дата підписаннясторонами звіту про роялті є датою нарахування роялті в сенсі пункту 137.11ПКУ».
Відповідно до абзацупершого підпункту 140.1.2 статті 140 ПКУ витрати з нарахування «роялті» враховуютьсяпри визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в разі,якщо вони пов’язані з основною діяльністю платника податків.
«Роялті» визнаються витратамитого звітного періоду, в якому вони були здійснені, оскількиє «іншими витратами», визначеними згідно з пунктами 138.5, пп. 140.1.2 п. 140.1статті 140 Податкового кодексу України.
Сплата «роялті»нерезидентам
При сплаті «роялті»нерезидентам необхідно пам’ятати, що в ПКУ з’явились нововведення з цьогоприводу: згідно пункту 1 абзацу другогопідпункту 140.1.2 ПКУ до витрат відносяться лише платежі в обсязі 4% доходу(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуваннямПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному (крім нарахувань накористь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуваннюзгідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання усфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Протелебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права накористування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземноговиробництва, музичні та літературні твори – ці платежі відносяться до витрат уповному обсязі).
При цьому взагалі не включаються до витрат:
А) платежінерезидентам, що мають офшорний статус (на сьогоднішній перелік країн, що маютьофшорний статус, визначається Розпорядженням КМУ від 23 лютого 2011 р. N 143-р);
Б) платежі особам,які не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) «роялті», завиключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав правоотримувати таку винагороду іншим особам (визначення бенефіціарного власниканаведено в пункті 103.3 ПКУ);
В) платежі щодооб’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидентаУкраїни;
Г) платежі накористь особи, яка не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі,резидентом якої вона є.
Зупинимось напонятті «бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу». Пункт 103.3ПКУ визначає, що це «особа, що має право на отримання таких доходів»; при цьомунею «не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має правона отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальнимвласником), або є тільки посередником стосовно такого доходу». Як бачимо,законодавець досить чітко визначив, які саме особи не є бенефіціарними(фактичними) отримувачами (власниками) «роялті». А всі інші особи, в тому числіліцензіати з правом видачі субліцензії (які отримують «роялті» за субліцензіі),мають визнаватись бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками)«роялті». Проте в такому випадку бажано мати документи, які підтверджують правацих осіб на отримання доходів – наприклад, засвідчені копії ліцензійнихдоговорів, які підтверджують набуття прав нерезидентом-сублізензіаром.
Податок нарепатріацію
В разі сплати«роялті» нерезиденту платник повинен утримати податок з доходу нерезидента зджерелом його походження з України за ставкою в розмірі 15 відсотків. Податоксплачується з сум «роялті» та за їх рахунок, сплата до бюджету здійснюється підчас такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорівУкраїни з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, щонабрали чинності.
Для застосування дооперації по сплаті «роялті» положень міжнародного договору про звільнення відподвійного оподаткування необхідно отримати від нерезидента, на користь якогосплачується «роялті», довідку, яка підтверджує, що дана особа є податковимрезидентом саме цієї країни.
Акт ціновоїекспертизи Держзовнішінформу
В разі, якщозагальний розмір «роялті» одному нерезиденту за рік буде перевищувати суму100 000 Євро або її еквівалент, то для здійснення переказу суми «роялті»за таким договором банківський установі необхідно буде надати Акт ціновоїекспертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніхтоварних ринків (відповідно до Постанови Правління Національного банку Українивід 30 грудня 2003 року N 597 «Про переказування коштів у національній таіноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями»).
****
Отже, нововведенняПКУ щодо оподаткування «роялті» найбільше торкнулися виплат «роялті»нерезидентам. Тому тепер при здійсненні таких платежів потрібно дуже уважновивчати кожний ліцензійний договір та документи, які підтверджують праваінтелектуальної власності ліцензіара-нерезидента аби уникнути неприємних«сюрпризів».
Передрук, повне або часткове копіюваннятексту статті, переклад, розміщення статті або її перекладів на інших сайтах таінших інтернет-ресурсах, будь-яке інше її використання без письмового дозволуавтора суворо заборонені! Порушення заборони тягне за собою відповідальністьзгідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права»
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23180
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9748
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8862
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7730