Другий рівень пенсійної системи: Чому закон потрібен сьогодні
Якщо другий рівень пенсійної системи не буде запроваджено із 1 січня наступного року можливостей завершити цей найважливіший етап пенсійної реформи щонайменше у найближчі чотири роки не буде.
Україна входить в новий політичний цикл – попереду вибори Президента і Парламенту, і якщо другий рівень пенсійної системи не буде запроваджено із 1 січня наступного року, як це визначено Законом, можливостей завершити цей найважливіший етап пенсійної реформи щонайменше у найближчі чотири роки не буде.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який у жовтні минулого року знаменував початок нинішнього етапу пенсійної реформи, передбачено з 1 січня 2019 року запровадити другий рівень пенсійної системи - накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі НСПС).
В порядок денний поточної сесії Верховної Ради України включено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування» (реєстр. №6677). Законопроект внесений на розгляд Верховної Ради України понад 60-ма народними депутатами, які представляють усі фракції Парламенту.
Законопроект №6677 схвалений та рекомендований до прийняття за основу Комітетом з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення і Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності, має понад 10 схвальних експертних висновків вітчизняних та міжнародних експертів, в тому числі висновок Інституту економіки та прогнозування НАН України, підтримується громадським експертним середовищем (профільними асоціаціями, об’єднаннями профспілок та роботодавців, громадськими організаціями), відповідає вимогам Директив ЄС, імплементація яких необхідна в рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Прийняття законопроекту № 6677 дозволить завершити пенсійну реформу та здійснити якісний перехід до європейської трирівневої пенсійної моделі (солідарна система, обов’язкова та добровільна накопичувальні), які здатні забезпечити диверсифікацію джерел пенсійних виплат.
Альтернативи негайному введенню другого рівня - обов’язкової накопичувальної пенсійної системи немає. За існуючих в Україні демографії та параметрів солідарної системи, рівень заміщення пенсією втраченого заробітку буде постійно знижуватись із сьогоднішніх 32% до 18% протягом наступних 30 років, що значно менше, ніж передбачено конвенціями Міжнародної організації праці (40%) та директивами Європейського Союзу (50-65%).
Зволікання із запровадженням НСПС протягом останніх 10 років вже має вкрай негативні наслідки – за рахунок коштів, які можна було накопичити за цей період, пенсіонери отримували б сьогодні на 17% вищі пенсії, ніж зараз; втрачено можливість, за цей час, інвестувати в українську економіку понад 7 млрд. доларів США (сума, співставна з обсягом позик від МВФ, наданих Україні за цей період).
Концептуальні особливості законопроекту
- Мінімальні витрати на запровадження
Мінімальні витрати коштів держави та приватних інвесторів на запровадження другого рівня пенсійної системи, оскільки використовується існуюча система інституцій, функції яких змінюються незначним чином та які можуть продовжувати використовувати наявну у них матеріальну та технологічну базу (Пенсійний фонд України, недержавні пенсійні фонди (НПФ), адміністратори НПФ, компанії з управління активами, банки-зберігачі, аудитори, тощо).
- Надійність запропонованої моделі
Мінімальні ризики «непрацездатності» другого рівня пенсійної системи, оскільки використовується працююча система недержавних пенсійних фондів, побудована на базі найкращих технологій зі світового досвіду, спеціально адаптованих до реалій України та апробованих на практиці протягом 14 років, які забезпечили її стійкість та надійність збереження в ній пенсійних накопичень під час криз (2008 та 2014-2015 років), проблеми і недоліки якої добре відомі, їх можливо усунути при опрацюванні законопроекту до другого читання.
З початку пенсійної реформи (2004 рік) в Україні створені та успішно функціонують основні інституційні компоненти НСПС, що відповідають другому рівню європейської пенсійної моделі. Законопроект №6677 спирається на практику їх діяльності та пропонує децентралізовану систему другого рівня пенсійної системи.
- Сприяння розвитку конкуренції
Ринкова, конкурентна архітектура НСПС на базі державно-приватного партнерства з елементами централізації в державному органі (Пенсійному фонді України) окремих функцій щодо контролю сплати, обліку і розподілу страхових внесків та стосовно надійної фіксації прав власності на пенсійні накопичення громадян, а також, належну систему державного нагляду та регулювання за залученими приватними інституціями (недержавні пенсійні фонди, адміністратори НПФ, компанії з управління активами, банки-зберігачі, аудитори, тощо).
- Мінімізація ризиків корупції
Мінімізація ризиків побудови корупційних схем завдяки ринковій конкуренції між приватними пенсійними фондами, створеними на конкурентних засадах, мінімізація ризиків націоналізації пенсійних накопичень громадян, як це, наприклад, відбулось у Російській Федерації, Аргентині.
- Захищеність коштів та надійний контроль
Зниження ризиків системи в цілому через диверсифікацію накопичень між десятками недержавних пенсійних фондів. Багаторівнева система захисту пенсійних активів застрахованих осіб через диверсифікацію активів НПФ, систему наскрізного держаного контролю за всіма надавачами послуг та на всіх етапах накопичення і виплат (три державні регулятори), обов’язки взаємного контролю компаній, що обслуговують НПФ (КУА, адміністратор та банк-зберігач), посилений контроль з боку учасника системи-майбутнього пенсіонера (щоденний контроль стану своїх накопичень, вірності нарахування прибутку, право переходу до іншого НПФ в будь-який час, тощо), посилену прозорість роботи НПФ (щоденне оприлюднення показників діяльності, публічна звітність, аудит, тощо).
- Сприяння розвитку інших рівнів пенсійної системи
Стимулює розвиток третього рівня – добровільної системи пенсійних накопичень завдяки «знайомству» з його роботою через обов’язкові пенсійні накопичення, стимулювання свідомого вибору фонду для власних накопичень та особистого контролю за своїми накопиченнями.
У разі передбаченого проектом запровадження другого рівня щорічний обсяг пенсійних накопичень буде зростати щонайменше з 19 млрд грн – у 2019 р. до 99 млрд грн – у 2023 р. Відтак, сума лише внесків до другого рівня за перші 5 років його функціонування (2019–2023 рр.) перевищить 260 млрд грн внутрішніх накопичень, а з урахуванням інвестиційного прибутку – становитиме більше 500 млрд грн. Тим самим економіка отримає необхідні їй внутрішні інвестиції; держава - стале джерело фінансування державного боргу; фондовий ринок - збільшення капіталізації, глибини, ліквідності, доходності, стимули до розвитку інфраструктури.
Неприйняття проекту закону призведе до:
- запланованої злиденності майбутніх поколінь пенсіонерів – стійке та тривале зниження коефіцієнту заміщення державною пенсією втраченого заробітку;
- втрати дієвого механізму детінізації доходів громадян, який полягає у зацікавленості накопичувати пенсійні заощадження для себе за рахунок внесків із офіційної заробітної плати, залишити їх у спадок дітям;
- втрати можливості створити внутрішнього потужного інвестора у розвиток національної економіки у вигляді накопичувальних пенсійних фондів, зменшення залежності економіки від зовнішніх запозичень;
- неможливості активного розвитку фондового й фінансового ринків, фінансових інструментів, а також третього рівня пенсійної системи;
- втрати додаткових надходжень до Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду за рахунок легалізації доходів населення, зростання економіки, обумовленого інвестуванням пенсійних заощаджень, тощо.
Схвалення в першому читанні законопроекту №6677 дозволить в якості наступного кроку створити Міжкомітетську та Міжфракційну робочу групу, яка врахує (за аналогією із практикою роботи над проектом закону про медичну реформу) зауваження та пропозиції до проекту з боку суб’єктів законодавчої ініціативи, Уряду, НКЦПФР, Нацфінпослуг та підготує проект до другого читання та прийняття в цілому.
Спільна робота над законопроектом №6677 забезпечить своєчасне запровадження накопичувальної пенсійної системи в передбачені пенсійною реформою строки – з 01.01.2019 (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», №2148-VIII від 03.10.2017).
Сьогодні Україна входить в новий політичний цикл – попереду вибори Президента і Парламенту, і якщо другий рівень пенсійної системи не буде запроваджено із 1 січня наступного року, як це визначено Законом, можливостей завершити цей найважливіший етап пенсійної реформи щонайменше у найближчі чотири роки не буде.
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 27124
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 17195
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 10134
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9757
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 9454