Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.09.2015 18:07
Україна – НАТО: все крім членства
Візит Генерального Секретаря НАТО Йенса Столтенберга став знаковим для України, оскільки підтвердив стратегічний характер партнерства з Альянсом, надав поштовху для його подальшого розширення та засвідчив повну підтримку НАТО у протистоянні України російсь
Візит Генерального Секретаря НАТО Йенса Столтенбергастав знаковим для України, оскільки підтвердив стратегічний характерпартнерства з Альянсом, надав поштовху для його подальшого розширення тазасвідчив повну підтримку НАТО у протистоянні України російській агресії.Однак, слова щодо можливого членства України в Альянсі звучали хіба що з вустукраїнських лідерів, хоча й були висловлені не у декларативній формі. Чому жНАТО уперто не хоче бачити Україну своїм потенційним членом?
Перша відповідь на цезапитання, яка напрошується, тому що причиною є неоголошена війна України зРосією. Так, дійсно, Антитерористична операція насправді є війною проти агресії Росії. В Альянсі це усвідомлюють і те, щовідбувається на Сході України, називають конфліктом або гібридною війною, алене «антитерористичною операцією». Це словосполучення не звучало з вустСтолтенберга, як і не згадується в документах Альянсу. А отже країну у станіконфлікту, та ще й з однією з найбільших країн світу і постійним членом РБ ООН,в НАТО не візьмуть. Звісно, що такого критерію офіційно немає, і формальноконфлікт не є перешкодою для членства в Альянсі, адже пост-конфліктні та все щенестабільні Боснію і Герцеговину, Македонію і навіть Грузію Альянс розглядає вякості потенційних членів. Однак, можна не сумніватись, що деякі країни-члениНАТО не підтримають рішення щодо членства України, а в Альянсі усі рішенняприймаються консенсусом. Підтвердження цьому знаходимо у ДеклараціїПарламентської Асамблеї НАТО щодо розширення від 18 травня цього року, у якійвідзначено надання до кінця 2015 року запрошення на членство Чорногорії, приєднанняГрузії до Плану дій щодо членства (ПДЧ) як наступний крок та спонукання БіГ іМакедонії до активніших дій в плані набуття членства. Україна ж згадуєтьсятільки в плані проведення реформ за євроатлантичними стандартами.
Принцип одноголосності у прийняттірішення в НАТО є другою причиною, чому Альянс зараз не розглядає Україну яккандидата на вступ. Уявімо, що Україна стала членом НАТО і має можливістьзаблокувати будь-яке рішення Альянсу. Цієї можливості й побоюються в НАТО, аджеУкраїна тільки стала на шлях створення демократичної держави. Ми ще повністю неочистились від пост-радянського минулого. Цей болючий процес триває. Потенційнодвері Альянсу відкриті для України, що закріплено було ще у ДеклараціїБухарестського саміту 2008 року. Однак, НАТО може погодитись на членство України,коли процеси демократичних перетворень в нашій державі стануть незворотними, а стратегічнийзовнішньополітичний курс України не буде залежати від бажання одного взятогополітика, як це трапилось у 2010 році, коли за вказівкою Януковича назаконодавчому рівні була фактично зупинена євроатлантична інтеграція України. Насьогодні, як відзначив Президент Порошенко під час зустрічі із Генсеком НАТО,курс України на євроатлантичну інтеграцію вже закріплено в Стратегіїнаціональної безпеки й Воєнній доктрині нашої держави, а більше 60 відсотківукраїнців хочуть бачити Україну членом Альянсу. Але ж і до 2010 рокуєвроатлантична інтеграція була документально закріпленим пріоритетом зовнішньоїполітики України, а потім була викреслена попередньою владою, що фактично знялонашу державу із порядку денного НАТО як його потенційного члена. Й до сьогодніУкраїна чітко не заявила про намір вступити до НАТО – однією з основних цілейСтратегії національної безпеки України визначено лише «формуванняумов для вступу в НАТО».
Демократичні перетворення і реформи – цете, на чому неустанно наголошує Альянс. «НАТО може покластися на Україну, аУкраїна може покластися на НАТО… НАТО продовжить підтримувати Україну у їїреформах», - наголосив Йенс Столтенберг. В Україні має бути встановлене ізакріплене верховенство права, створена дієва система державного управління,система народовладдя, а не управління однією чи декількома політичними силами.Така система має забезпечувати стабільне існування держави, надійне і прозорефункціонування державних інституцій, незмінність зовнішньополітичного курсу.
В цілому ж, НАТО наголошує тільки напоглибленні стратегічного партнерства, адже Україна перебуває на передовомурубежі протидії російській агресії. Альянс усіляко підтримуватиме і допомагатимеУкраїні у цій боротьбі. «Незаконна анексія Криму Росією і її військові дії наСході України є серйозним викликом Україні, але й також безпеці Європи», -наголосив Столтенберг. Але членство Україні поки що не світить, та й не чітковизначене як вектор зовнішньої політики. До членства Україні треба перемогти упротистоянні російській агресії, відновити територіальну цілісність іперетворитись на дійсно європейську державу. В нинішній ситуації не НАТОгарантуватиме нам безпеку, а саме Альянс очікує, що ми забезпечимо безпеку йогокраїн-членів і не допустимо розповзання російської агресії до його рубежів.НАТО не хоче прямого військового зіткнення з Росією. «НАТО не шукаєконфронтації з Росією», - заявив Генсек Альянсу. Ця роль відведена Україні, атому й членом її в Альянсі поки що не бачать, адже членство вимагатимевтручання усіх країн-членів в конфлікт з Росією. Поки що ж НАТО допомагатимеУкраїні в протистоянні Росії, подальшому зміцненні обороноздатності та реалізаціївнутрішніх реформ.
Перша відповідь на цезапитання, яка напрошується, тому що причиною є неоголошена війна України зРосією. Так, дійсно, Антитерористична операція насправді є війною проти агресії Росії. В Альянсі це усвідомлюють і те, щовідбувається на Сході України, називають конфліктом або гібридною війною, алене «антитерористичною операцією». Це словосполучення не звучало з вустСтолтенберга, як і не згадується в документах Альянсу. А отже країну у станіконфлікту, та ще й з однією з найбільших країн світу і постійним членом РБ ООН,в НАТО не візьмуть. Звісно, що такого критерію офіційно немає, і формальноконфлікт не є перешкодою для членства в Альянсі, адже пост-конфліктні та все щенестабільні Боснію і Герцеговину, Македонію і навіть Грузію Альянс розглядає вякості потенційних членів. Однак, можна не сумніватись, що деякі країни-члениНАТО не підтримають рішення щодо членства України, а в Альянсі усі рішенняприймаються консенсусом. Підтвердження цьому знаходимо у ДеклараціїПарламентської Асамблеї НАТО щодо розширення від 18 травня цього року, у якійвідзначено надання до кінця 2015 року запрошення на членство Чорногорії, приєднанняГрузії до Плану дій щодо членства (ПДЧ) як наступний крок та спонукання БіГ іМакедонії до активніших дій в плані набуття членства. Україна ж згадуєтьсятільки в плані проведення реформ за євроатлантичними стандартами.
Принцип одноголосності у прийняттірішення в НАТО є другою причиною, чому Альянс зараз не розглядає Україну яккандидата на вступ. Уявімо, що Україна стала членом НАТО і має можливістьзаблокувати будь-яке рішення Альянсу. Цієї можливості й побоюються в НАТО, аджеУкраїна тільки стала на шлях створення демократичної держави. Ми ще повністю неочистились від пост-радянського минулого. Цей болючий процес триває. Потенційнодвері Альянсу відкриті для України, що закріплено було ще у ДеклараціїБухарестського саміту 2008 року. Однак, НАТО може погодитись на членство України,коли процеси демократичних перетворень в нашій державі стануть незворотними, а стратегічнийзовнішньополітичний курс України не буде залежати від бажання одного взятогополітика, як це трапилось у 2010 році, коли за вказівкою Януковича назаконодавчому рівні була фактично зупинена євроатлантична інтеграція України. Насьогодні, як відзначив Президент Порошенко під час зустрічі із Генсеком НАТО,курс України на євроатлантичну інтеграцію вже закріплено в Стратегіїнаціональної безпеки й Воєнній доктрині нашої держави, а більше 60 відсотківукраїнців хочуть бачити Україну членом Альянсу. Але ж і до 2010 рокуєвроатлантична інтеграція була документально закріпленим пріоритетом зовнішньоїполітики України, а потім була викреслена попередньою владою, що фактично знялонашу державу із порядку денного НАТО як його потенційного члена. Й до сьогодніУкраїна чітко не заявила про намір вступити до НАТО – однією з основних цілейСтратегії національної безпеки України визначено лише «формуванняумов для вступу в НАТО».
Демократичні перетворення і реформи – цете, на чому неустанно наголошує Альянс. «НАТО може покластися на Україну, аУкраїна може покластися на НАТО… НАТО продовжить підтримувати Україну у їїреформах», - наголосив Йенс Столтенберг. В Україні має бути встановлене ізакріплене верховенство права, створена дієва система державного управління,система народовладдя, а не управління однією чи декількома політичними силами.Така система має забезпечувати стабільне існування держави, надійне і прозорефункціонування державних інституцій, незмінність зовнішньополітичного курсу.
В цілому ж, НАТО наголошує тільки напоглибленні стратегічного партнерства, адже Україна перебуває на передовомурубежі протидії російській агресії. Альянс усіляко підтримуватиме і допомагатимеУкраїні у цій боротьбі. «Незаконна анексія Криму Росією і її військові дії наСході України є серйозним викликом Україні, але й також безпеці Європи», -наголосив Столтенберг. Але членство Україні поки що не світить, та й не чітковизначене як вектор зовнішньої політики. До членства Україні треба перемогти упротистоянні російській агресії, відновити територіальну цілісність іперетворитись на дійсно європейську державу. В нинішній ситуації не НАТОгарантуватиме нам безпеку, а саме Альянс очікує, що ми забезпечимо безпеку йогокраїн-членів і не допустимо розповзання російської агресії до його рубежів.НАТО не хоче прямого військового зіткнення з Росією. «НАТО не шукаєконфронтації з Росією», - заявив Генсек Альянсу. Ця роль відведена Україні, атому й членом її в Альянсі поки що не бачать, адже членство вимагатимевтручання усіх країн-членів в конфлікт з Росією. Поки що ж НАТО допомагатимеУкраїні в протистоянні Росії, подальшому зміцненні обороноздатності та реалізаціївнутрішніх реформ.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
Топ за тиждень
Популярне
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 10291
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9832
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6429
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 3651
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3450
Контакти
E-mail: [email protected]